Ухвала
07 липня 2020 року
м. Київ
Провадження № 13-56зво20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Лобойко Л. М. перевірив заяву засудженої ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від (далі - Касаційний кримінальний суд) 10 жовтня 2018 року і
ВСТАНОВИВ:
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 4 статті 27, пунктами 6, 11 частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2017 року вирок місцевого суду змінено, пом`якшено призначене ОСОБА_1 покарання до 14 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.
Касаційний кримінальний суд ухвалою від 10 жовтня 2018 року скасував ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з заявою від 26 червня 2020 року про перегляд ухвали Касаційного кримінального суду від 10 жовтня 2018 року за виключними обставинами, у якій просить скасувати цю ухвалу Касаційного кримінального суду та направити справу на новий касаційний розгляд, під час якого застосувати до неї положення частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України і звільнити її з-під варти.
Як на підставу перегляду судового рішення ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018 (4086/16). Вказує на нелегітимність ухваленого Касаційним кримінальним судом рішення, оскільки цей суд у своїй діяльності керувався законом, який не відповідає Конституції України та низці статей Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Крім того, заявниця просить поновити їй строк на оскарження судового рішення, оскільки про наявність рішення Конституційного Суду України їй стало відомо лише 02 червня 2020 року.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам статті 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),доходжу висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 459 КПК виключною обставиною визнається встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами має відповідати вимогам до її форми та змісту. Пункт 5 частини 2 статті 462 КПК містить вимогу про те, що в заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначається обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставинта зміст вимог особи, яка подає заяву, що мають узгоджуватись із частиною 2 статті 467 КПК.