Постанова
Іменем України
06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 686/20389/19
провадження № 61-735св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, у складі судді Шевчик О. М., від 24 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М., від 10 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної йому ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
В обґрунтування позову зазначав, що він звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на постанову слідчого у кримінальному провадженні № 42017241010000039, однак слідчий суддя Бондарчук В. В. ухвалою від 28 травня 2019 року залишив скаргу без розгляду.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2019 року вказану ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року скасовано.
Позивач вказав, що у зв`язку із незаконною ухвалою слідчого судді про безпідставне залишення без розгляду скарги, йому була завдана моральна шкода, яка у моральних стражданнях, яких він зазнав через незаконне рішення (ухвалу) слідчого судді.
Крім того, йому була завдана майнова шкода, оскільки він витратив чотири години свого життя, грошові кошти на проїзд до Хмельницького апеляційного суду для подачі скарги та грошові кошти для підготовки скарги: використовував електроенергію та фарбу картриджа принтера, папір, тощо.
Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральну шкоду у розмірі 1 мільярд гривень та майнову шкоду в розмірі 40 020 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області
від 24 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, щопозивачем не доведено наявність правових підстав для відшкодування позивачу державою моральної та майнової шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, і застосовано закон, який їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 січня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цивільній справі № 686/20389/19 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області
від 24 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 686/20389/19 з місцевого суду.
У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
Вважає, що апеляційний суд не проаналізував доводи, викладені в апеляційній скарзі, не зіставив їх з наявними у справі доказами, та не надав на них вичерпну відповідь. Судами не взято до уваги висновок Верховного Суду, викладені у постанові від 22 травня 2019 року у справі№ 686/20012/18.
Крім того просив передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду або Великої Палати Верховного Суду, оскільки є два підходи в стягненні моральної і майнової шкоди у подібних правовідносинах.
Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ухвалою Хмельницького апеляційного суду
від 02 липня 2019 року скасовано ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року, якою було залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого у кримінальному провадженні № 42017241010000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 370 Кримінального кодексу України.
Підставою для скасування ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року апеляційний суд вказав порушення визначених кримінальним процесуальним законом вимог стосовно процедури розгляду відповідних скарг поданих на стадії досудового розслідування.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.