Постанова
Іменем України
06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 527/1977/18
провадження № 61-2665св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Глобинська центральна районна лікарня,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 січня 2020 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Дорош А. І., Триголова В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Глобинська центральна районна лікарня, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 в заяві, адресованій Глобинській центральній районній лікарні щодо проведення психічного обстеження ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що в травні 2018 року їй стало відомо про поширення стосовно неї недостовірної інформації шляхом подання головою Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_2 заяви до Глобинської центральної районної лікарні. Також, звернувшись до Глобинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 розповсюдив серед територіальної громади с. Манжелія Глобинського району Полтавської області неправдиву та недостовірну інформацію щодо неї. Подавши неправдиву інформацію, яка була викладена у заяві щодо проведення психічного огляду позивача лікарями Глобинської центральної районної лікарні та розповсюджуючи цей факт серед населення с. Манжелія Глобинського району Полтавської області, відповідач створив негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, порушивши честь позивача.
Вважала, що такими діями порушено її немайнові права на честь, гідність і ділову репутацію. Відповідно до статті 23 ЦК України внаслідок порушення її прав вважала, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку виразила у сумі 10 000 грн, як мінімальну для відшкодування її душевних страждань, яка є розумною і справедливою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року у складі судді Павлічук А. В. позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою що принижує честь та гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 в заяві, адресованій Глобинській центральній районній лікарні щодо проведення психічного обстеження ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 1409,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана інформація була поширена саме відповідачем, шляхом звернення із заявою до Глобинської центральної районної лікарні, доведена до відома інших осіб та стосується позивача, що підтверджується показаннями свідків. Аналізуючи викладену відповідачем у оскаржуваній заяві інформацію, суд дійшов висновку, що така містить чіткі твердження про факти, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності.
Разом із тим, місцевий суд зазначив, що діями відповідача заподіяно моральну шкоду позивачу внаслідок поширення недостовірної інформації, що ганьбить її честь та гідність, внаслідок чого вона перенесла душевні страждання, а тому суд прийшов до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача 3 000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 січня 2020 року рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції, мотивована тим, що дії відповідача ОСОБА_2 були вчинені в межах реалізації права на звернення згідно чинного законодавства та не є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди на підставі статті 23 ЦК України внаслідок відсутності порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її з Глобинського районного суду Полтавської області.
16 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи. Заявник зазначає, що відповідач своєю поведінкою принизив її честь і гідність та ділову репутацію. Звертаючись до Глобинської центральної лікарні із заявою про психіатричний огляд відповідач описав факти, які не відповідають дійсності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є депутатом сьомого скликання Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, а відповідач ОСОБА_2 - сільським головою Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області (т. 1 а. с. 109).
15 травня 2018 року голова Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_2 від імені жителів, в інтересах громади с. Манжелії Глобинського району Полтавської області, звернувся до головного лікаря Глобинської центральної районної лікарні ОСОБА_8. із заявою про обстеження психічного стану жительки с. Манжелія Глобинського району Полтавської області громадянки ОСОБА_1, оскільки вона неправильно сприймає, усвідомлює навколишні події, що спричиняє втрату пристосованості до реалій життя, до умов навколишнього середовища, негативного та агресивного ставлення до людей, що проживають у селі. В заяві зазначає, що ОСОБА_1 як депутат Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області систематично порушує регламент засідань сесії сільської ради, ображає голову села та депутатів, розповсюджує серед населення села неправдиву інформацію відносно питань, що розглядалися на сесії. 09 травня 2018 року у с. Манжелія Глобинського району Полтавської області, після урочистого мітингу з нагоди Дня Перемоги, ОСОБА_1 блокувала виїзд сільського голови до с. Ламане, де повинен був відбутися мітинг, тим самим заважала ОСОБА_2 виконувати свої посадові обов`язки, стосовно цієї події подана заява до Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області. Також, 11 травня 2018 року була направлена заява щодо поведінки ОСОБА_1, бо вона у приміщенні сільської ради в присутності депутатів знову ображала голову сільської ради ОСОБА_2 та депутата сільської ради ОСОБА_6 тим, самим видаючи надумане за дійсність. 11 травня 2018 року ОСОБА_1 під час навчального процесу, який відбувався в Манжеліївській загальноосвітній школі, прийшла з лайкою, криками та агресивними висловами в адресу органу місцевого самоврядування с. Манжелія Глобинського району Полтавської області. Також, зі слів жителів с. Манжелія Глобинського району Полтавської області, 14 травня 2018 року ОСОБА_1 перешкоджала їм вчасно потрапити до лікаря на прийом. У Манжеліївській АЗПСМ, в кабінеті завідуючого ОСОБА_7 майже годину грубо себе поводила, виступаючи з погрозами. 14 травня 2018 року влаштувала лайку серед однієї з вулиць с. Манжелія Глобинського району Полтавської області із жителькою села, вела себе неврівноважено та агресивно, ображаючи її лайливими словами. Поведінка ОСОБА_1 вносить дисбаланс у суспільне життя села. У минулому стосовно її неадекватної поведінки були направлені заяви депутатів сільської ради та сільського голови до поліції про те, що ОСОБА_1 вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, цим самим може завдати значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги (т. 1 а. с. 35 - 36).
Вказана заява підписана особисто сільським головою Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_2 та містить анкетні дані та підписи ще 13 осіб.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.