ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
справа № 420/6392/18
адміністративне провадження № К/9901/18321/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Кравченко Р.О.,
позивач - не з`явився,
представник відповідача 1 - не з`явився,
представник відповідача 2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 (головуючий суддя - І.В. Завальнюк)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (головуючий суддя - А.І. Бітов, судді - О.В. Лук`янчук, І.Г. Ступакова)
у справі № 420/6392/18
за позовом ОСОБА_1
до Голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича,
Київського районного суду міста Одеси
про визнання дій, бездіяльності неправомірними,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. (далі - відповідач 1), Київського районного суду міста Одеси (далі - відповідач 2), в якому просив суд
- визнати протиправними дії або бездіяльність голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. щодо ненадання відповіді на заяви від 22.11.2018 "Про поновлення у списках суддів та виплату за вимушений прогул", від 27.11.2018 "Про видачу біографічної довідки та копії послужного списку", від 27.11.2018 "Про надання відповіді на заяву від 22.11.2018"; доручення розгляду заяв від 22.11.2018 "Про поновлення у списках суддів та виплату за вимушений прогул", від 27.11.2018 "Про видачу біографічної довідки та копії послужного списку", від 27.11.2018 "Про надання відповіді на заяву від 22.11.2018" - заступнику голови Київського районного суду міста Одеси Тонконоженку М.М.; відмови видати наказ щодо поновлення ОСОБА_1 у списках суддів Київського районного суду міста Одеси, щодо оплати за вимушений прогул, щодо внесення записів до трудової книжки;
- зобов`язати Київський районний суд міста Одеси вчинити дії щодо поновлення ОСОБА_1 у списках суддів та штаті Київського районного суду міста Одеси, а саме: видати наказ, яким скасувати наказ № 18-ОС від 18.10.2016 про відрахування ОСОБА_1 із штату Київського районного суду міста Одеси; поновити ОСОБА_1 у списках суддів та у штаті Київського районного суду міста Одеси з 14.11.2018, провести ОСОБА_1 оплату за вимушений прогул з 02.11.2018 до моменту поновлення на посаді судді та відновлення у списку суддів, внести записи до трудової книжки ОСОБА_1 щодо поновлення з 14.11.2018 у списках суддів та у штаті Київського районного суду міста Одеси;
- в частині поновлення ОСОБА_1 у списках суддів та у штаті Київського районного суду міста Одеси встановити негайне виконання рішення на підставі пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
- зобов`язати Київський районний суд міста Одеси, після вчинення дій щодо поновлення на посаді судді Київського районного суду міста Одеси, видати ОСОБА_1 біографічну довідку та копію послужного списку для подачі заяви про відставку до Вищої ради правосуддя.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.09.2016 Верховною Радою України ухвалено постанову № 3581-2, якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги. Зазначена постанова була скасована рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 800/532/16, яке набрало законної сили 13.11.2018. У зв`язку із цим 22.11.2018 позивач звернувся до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. із заявою про поновлення його у списках суддів Київського районного суду міста Одеси, видати наказ про оплату праці за вимушений прогул з моменту звільнення до моменту відновлення у списку суддів та внесення відповідного запису до трудової книжки. 27.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови суду із заявою про видачу біографічної довідки та копії послужного писку для подачі заяви про відставку для Вищої ради правосуддя. Однак будь-якої відповіді на вищезазначені звернення позивач не отримав. Також 27.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови суду з приводу відповіді на його звернення 22.11.2018. Листом від 30.11.2018 № 10708 за підписом заступника голови суду Тонконоженко М.М. позивачу повідомлено, що в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 800/532/16, яке набрало законної сили 13.11.2018, не зазначено про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Київського районного суду міста Одеси та оплати за вимушений прогул; щодо внесення записів до трудової книжки та надання біографічної довідки судді та послужного списку позивачу повідомлено, що чинне законодавство відповідних підстав не містить. Позивач вважає передоручення головою суду надання відповіді на його звернення своєму заступнику неправомірною та просить визнати такі дії протиправними. Крім того, позивач вважає неправомірною бездіяльність голови суду, зазначаючи, що скасування акту індивідуальної дії про звільнення працівника тягне за собою поновлення його на роботі та вирішення питання щодо відшкодування останньому середнього заробітку. Відтак, оскільки в судовому порядку постанову Верховної Ради України, якою позивача звільнено з посади судді Київського районного суду міста Одеси, скасовано, позивач підлягає поновленню на відповідній посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з метою чого позивач звернувся до голови суду 22.11.2018. Проте, голова суду неправомірно відмовив позивачу у поновленні на посаді, внесенні відповідних записів до трудової книжки та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді має бути вирішене Вищою радою правосуддя, як єдиним компетентним органом повноважним приймати рішення щодо призначення суддів на посади. Наявність судового рішення, яким скасовано Постанову Верховної Ради України про звільнення судді із займаної посади не є достатньою підставою для прийняття у зв`язку із цим головою суду рішення про поновлення судді на посаді та зарахування його до штату, оскільки прийняття такого рішення виходить за межі повноважень голови суду визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Оскільки позивач не звертався до Вищої ради правосуддя як органу, який уповноважений приймати рішення щодо проходження суддею публічної служби, також не скористався своїм правом звернення до Верховного Суду про встановлення способу та порядку виконання рішення від 11.05.2018, суди прийшли до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, які не можуть бути поновлені судом адміністративної юрисдикції в межах даної справи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що суди дійшли хибного висновку про те, що питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді має вирішуватись Вищою радою правосуддя, оскільки у своєму позові позивач взагалі не ставив питання про поновлення його на роботі, оскільки поновлення у списках суддів мала відбуватися в автоматичному режимі внаслідок скасування акту про його звільнення - Постанови Верховної Ради України від 29.09.2016. Вважає висновок судів про те, що на ОСОБА_1 не розповсюджуються вимоги трудового законодавства - незаконним, оскільки суддя, як працівник відповідного суду знаходиться з ним у трудових відносинах, а тому при виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає застосуванню стаття 236 Кодексу законів про працю України. Крім того, вказує, що приклад судді Верховного Суду України Волкова О.Ф. є визначним для даної судової справи.
Позиція інших учасників справи
7. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджуються, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
9. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні.
10. Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином. Від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та зазначає, що касаційну скаргу підтримують у повному обсязі та просять її задовольнити.
11. Представник відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. 29.09.2016 Верховна Рада України прийняла Постанову № 1603-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.
13. Наказом голови Київського районного суду міста Одеси № 18-ос від 18.10.2016 ОСОБА_1 відраховано зі штату суддів Київського районного суду міста Одеси на підставі постанови Верховної Ради України 1603-VIII (номер реєстрації 3581-2).
14. Рішенням Верховного Суду від 11.05.2018 по справі № 800/532/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016. Визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1603-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15. Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018.
16. 22.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. із заявою про поновлення його у списках суддів Київського районного суду міста Одеси, видання наказу про оплату праці за вимушений прогул з моменту звільнення до моменту відновлення у списку суддів та внесення відповідного запису до трудової книжки.
17. 27.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. із заявою про видачу біографічної довідки судді та копії послужного списку для подачі заяви про відставку для Вищої ради правосуддя.
18. 27.11.2018 позивач звернувся до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. із заявою про надання копії наказу за результатом розгляду його заяви від 22.11.2018.
19. Листом від 30.11.2018 № 10708 за підписом заступника голови суду Тонконоженко М.М. позивачу повідомлено, що як вбачається з тексту рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 800/532/16, яке набрало законної сили 13.11.2018, не зазначено про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Київського районного суду міста Одеси та оплати за вимушений прогул; щодо внесення записів до трудової книжки та надання біографічної довідки судді та послужного списку позивачу повідомлено, що чинне законодавство відповідних підстав не містить.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. За змістом частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова місцевого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
22. Згідно із частиною першої статті 80 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
23. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка вносить подання про призначення судді на посаду; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
24. За змістом статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).
26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
27. З матеріалів справи встановлено, що предметом спору в цій справі є, зокрема, визнання протиправними дій Голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна С.А. щодо відмови видати наказ щодо поновлення ОСОБА_1 у списках суддів Київського районного суду міста Одеси.
28. За правилами діючого на час звільнення позивача з посади судді законодавства, Вища рада юстиції була єдиним у державі конституційним органом, до повноважень якого належало внесення подання про звільнення суддів з посад до органу, який призначив або обрав суддю (з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України).
29. На момент виникнення спірних правовідносин процедура призначення судді на посаду, звільнення судді із посади та припинення повноважень судді врегульована Конституцією України, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя".
30. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України та Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
31. Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.