ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 440/3408/19
адміністративне провадження № К/9901/1198/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Чиркіна С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 440/3408/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (головуючий суддя Бойко С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: - визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії; - зобов`язати здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка нахована та виплачена на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 12.01.2011 у справі № 2-а-614/11 за період з 23.04.2009 по 12.01.2011, починаючи з 23.04.2009 по день фактичної виплати.
2. Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав внаслідок відмови у виплаті компенсації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Полтавський окружний адміністративний суду ухвалою від 06 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, оскільки судом після відкриття провадження було встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і від позивача не надійшло обґрунтованої заяви про поновлення цього строку.
4. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.
5. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2019 року залишив без змін ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 КАС України, у якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження і продовження розгляду цієї справи по суті.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що застосування судами до спірних правовідносин положень ст. 123 КАС України є помилковим. В даному випадку, позивач наголошує, що має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, так як звернення за виплатою такої компенсація не обмежується шестимісячним строком.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 08.01.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Саприкіної І.В., суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року.
11. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 23/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та згідно з наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І. від 27.03.2020 № 17-К, призначено повторний автоматизований розподіл.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Чиркіна С.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07.07.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
19. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
20. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із частинами третьою та четвертою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.