ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 449/1504/18
адміністративне провадження № К/9901/7865/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Чиркіна С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 449/1504/18
за позовом ОСОБА_1
до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про скасування рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року (головуючий суддя Борняк Р.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області з позовною заявою до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області від 08.07.2016 № 281 "Про надання дозволу на влаштування проїзду між присадибними ділянками по АДРЕСА_1 ".
2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всупереч вимог законодавства оскаржуване рішення прийняте відповідачем без довідки з державного містобудівного кадастру та без довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами (за даними форми 6-зем), що видається відділом держгеокадастру, а посилання на публічну кадастрову карту є безпідставним, оскільки вона містить інформацію лише про зареєстровані земельні ділянки і не надає повної інформації про склад відомостей державного земельного кадастру. Крім цього, позивач зазначає, що без розробки та затвердження відповідного детального плану території прийняття рішення органу місцевого самоврядування про влаштування проїзду є незаконним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Перемишлянський районний суд Львівської області ухвалою від 16 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, оскільки судом після відкриття провадження було встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
4. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.
5. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2020 року залишив без змін ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 16 березня 2020 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 КАС України, у якій просив скасувати ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що застосування судами до спірних правовідносин положень ст. 123 КАС України є помилковим. Так, скаржник вказує, що суд першої інстанції в жодному процесуальному документі не вирішив по суті заяви позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, формально вказавши в оскаржуваній ухвалі про нібито використання позивачем альтернативного способу захисту прав, свобод чи інтересів шляхом звернення до Золочівської місцевої прокуратури, Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги та не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи письмовим доказам щодо неодноразових спроб отримання результатів розгляду звернень позивача та періоду отримання відповідей на такі звернення, які позивачу взагалі не надсилалися та які були отримані виключно за результатами скерування до правоохоронних органів неодноразових адвокатських запитів у 2018-2019 рр. Вказані обставини підтверджують поважність причин пропуску звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 19.03.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Саприкіної І.В., суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
10. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року.
11. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 23/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та згідно з наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І. від 27.03.2020 № 17-К, призначено повторний автоматизований розподіл.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Чиркіна С.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07.07.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
19. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
20. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із частинами третьою та четвертою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.