ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3506/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Максименко А.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (до 12.06.2020 - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України)
та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019,
додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2018 № 118р/к про закриття провадження у справі № 1/02-11-17 та зобов`язання поновити провадження.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке з 12.06.2020 змінило найменування на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК), про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 25.10.2018 № 118 р/к про закриття провадження у справі № 1/02-11-17 (далі - Рішення № 118 р/к, справа № 1/02-11-17), зобов`язання Відділення АМК поновити провадження у справі № 1/02-11-17.
2. Стислий виклад судових рішень
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 (суддя Новікова Н.А.) позов задоволено частково, визнано недійсним та скасовано Рішення № 118 р/к про закриття провадження у справі № 1/02-11-17. У решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про судові витрати задоволено частково; стягнути з Відділення АМК на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 27 650 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 445 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 (колегія суддів: Пушай В.І. - головуючий, Стойка О.В., Акімова К.К.) рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 залишено без змін;
додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 скасовано в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення з Відділення АМК витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 400 грн, витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 881 грн та витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 960, 50 грн, у зв`язку з чим пункти 2, 4 резолютивної частини додаткового рішення викладено в новій редакції.
3. Стислий виклад вимог касаційних скарг
ОСОБА_1 . 27.02.2020 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 зі справи № 922/3506/18 у частинах відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цих частинах нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відділення АМК 03.03.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 зі справи та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що наявні підстави для касаційного оскарження судових рішень передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК (у частині вимог щодо відмови у відшкодуванні витрат зі сплати судового збору та на професійну правову допомогу) та пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК (у частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача поновити провадження у справі № 1/02-11-17, відкритого на підставі розпорядження адміністративної колегії Відділення АМК від 02.03.2017 № 27-рп/к).
У касаційній скарзі у зв`язку з оскарженням рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні похідних вимог зазначено таке:
судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відділення АМК поновити провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ухвалені з неправильним застосуванням судами норм матеріального права, зокрема, положень статей 46, 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 8, частини третьої статті 124 Конституції України та з порушенням положень статей 73, 74, 76-79, 86 ГПК;
правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду щодо застосування норм права, якими керувалися попередні судові інстанції у подібних правовідносинах - правовідносинах, які стосуються похідної вимоги позивача про зобов`язання поновити провадження у справі про захист економічної конкуренції немає, отже наявні підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК;
водночас позивач зазначає, що касаційна скарга містить посилання на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №910/23375/17 та від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, у контексті того, що суд апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України, мав виходити із важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень Антимонопольним комітетом України. Згідно з цим принципом, на думку позивача, у випадку скасування судом рішення про закриття провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач, з огляду на те що відповідної норми матеріального права немає, може вчинити дії на власний розсуд, а саме - винести нове рішення "Про початок розгляду справи";
позивач вважає, що у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №910/23375/17 та від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 наявне неоднакове застосування норм матеріального права щодо визначення дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України.
Позивач, звертаючись у касаційній скарзі з вимогою про скасування додаткового судового рішення та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір, зазначає, що:
відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не виконав обов`язок щодо доведення неспівмірності витрат на правову допомогу. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги пункту 12 частини 3 статті 2, частин 5 та 6 статті 126 ГПК, фактично з власної ініціативи вирішили питання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу. Застосування судами положень статті 126 ГПК суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19;
попередні судові інстанції, порушуючи положення пунктів 3, 4, 5 частини четвертої статті 238 ГПК не вказали, в чому саме полягає необґрунтованість, заявлених позивачем до відшкодування витрат, на предмет їх розміру; не навели, які докази, надані позивачем, відхилені та мотиви їх відхилення;
позивач додатково зазначає, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" він, як споживач, звільняється від сплати судового збору за позовом, пов`язаним з порушенням його прав.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач посилається на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходячи з суб`єктної та предметної складової даного спору.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №922/3506/18 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Заперечення Відділення АМК, зазначені у відзиві, збігаються із його аргументами, наведеними в касаційній скарзі.
4.3. Аргументи касаційної скарги Відділення АМК
Відповідно до змісту касаційної скарги Відділення АМК рішення суду першої інстанції по суті спору, додаткове рішення та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 1, 3 частини другої статті 287 ГПК, а саме:
на думку відповідача, апеляційний суд, стягуючи витрати на професійну правничу допомогу, застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 12, 13, 46 та 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у подібних правовідносинах;
Рішення № 118-р /к про закриття провадження у справі № 1/02-11-17 прийнято Відділенням АМК у межах визначених законом повноважень з дотриманням вимог статей 46 та 49 Закону № 2210-ІІІ у зв`язку з виконанням Рекомендацій №69-рк/к;
попередні судові інстанції, скасовуючи це рішення, вдалися до дослідження змісту заяви ОСОБА_1 від 09.12.2016 та Розпорядження № 24-рп/к, тому вийшли за межі предмету розгляду в даній справі - оскарження Рішення № 118-р/к, чим порушили принцип диспозитивності господарського судочинства, визначений статтею 14 ГПК;
висновки попередніх судових інстанцій про визнання недійсним та скасування Рішення № 118-р/к безпідставно ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених у господарській справі № 638/4143/17; суд першої інстанції, порушуючи статтю 19 Конституції України та статтю 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вийшов за межі власних повноважень, вказав на необхідність прийняття Відділенням АМК рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, перебираючи таким чином на себе повноваження органу Антимонопольного комітету України;
висновки судів першої та апеляційної інстанції не містять будь-яких тверджень щодо порушення Відділенням АМК у прийнятті Рішення № 118-р/к норм матеріального або процесуального права або неповного з`ясування обставин, необхідних для визнання недійсним рішення відповідно до статті 59 Закону №2210-ІІІ;
законодавство про захист економічної конкуренції не визначає методів чи критеріїв оцінки "суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції", "значних збитків". Доказів наявності значних збитків ОСОБА_1 не надано ані під час розгляду Відділенням АМК справи № 1/02-11-17, ані під час судового розгляду справи;
суди першої та апеляційної інстанції, обґрунтовуючи відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в частині зобов`язання Відділення АМК поновити провадження у справі № 1/02-11-17 порушили норми частини другої статті 19 Конституції України та здійснили неправильне (довільне) тлумачення законодавства про захист економічної конкуренції;
відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 ГПК позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Втім, позовна заява ОСОБА_1 не містить (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, тому задоволення позовних вимог в цій частині суперечить правовому висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18;
з Відділення АМК незаконно стягнуті витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн за подачу апеляційної скарги та 1921 грн за подачу касаційної скарги.
5. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу Відділення АМК
6. Позивач просить залишити касаційну скаргу Відділення АМК без задоволення, зазначаючи про її необґрунтованість.
7. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8.1. ОСОБА_1 та Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма) 01.06.2015 уклали договір № 20 про надання житлово-комунальних та інших послуг (далі - Договір). Додаток №1 до Договору - калькуляція тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, Додаток № 2 - калькуляція вартості вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та на підігрів гарячої води.
8.2. 09.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до в.о. голови Відділення АМК із заявою від 08.12.2016 про зловживання монопольним (домінуючим) становищем, в якій просив: розпочати справу про порушення Фірмою законодавства про захист економічної конкуренції; провести розслідування щодо зловживання Фірмою монопольним (домінуючим) становищем при встановленні тарифів (розцінок) на свої послуги для мешканців будинку АДРЕСА_1; провести розслідування щодо обґрунтованості встановлення Фірмою вартості вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та на підігрів гарячої води.
8.3. Відділення АМК надіслало ОСОБА_1 листа №02-26/1-3488 від 18.12.2016, в якому повідомило, що здійснюватиме розгляд його заяви лише в частині бездіяльності Фірми щодо нерозрахунку та неподання до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для встановлення тарифів на ці послуги, оскільки інші питання, викладені в заяві, знаходяться поза межами компетенції органів Антимонопольного комітету України.
8.4. 02.03.2017 розпорядженням адміністративної колегії Відділення АМК №27-рп/к розпочато розгляд справи у зв`язку з бездіяльністю Фірми, яка полягала в нерозрахунку та неподанні до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на надання власникам (наймачам) квартир та нежитлових приміщень будинку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для встановлення тарифів на зазначені послуги, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13, пунктом другим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка (бездіяльність) була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Розпорядження № 27-рп/к).
8.5. 17.07.2018 Відділення АМК надало Фірмі рекомендації №69-рк/к щодо припинення дій, які полягають у включенні до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", які не передбачені Порядком формування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (виключено із Порядку формування тарифів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 532, далі - Порядок) та містить ознаки порушення конкурентного законодавства, передбаченого частиною першою статті 13, пунктом другим статті 50 Закону №2210-ІІІ у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також усунути причини виникнення цього порушення та умов, що йому сприяють.
У рекомендаціях №69-рк/к також зазначено, що з жовтня 2017 року до червня 2018 року (включно) Фірма нарахувала мешканцям будинку плату за послуги з "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки" у розмірі 8 433, 11 грн.
8.6. Фірма надіслала Відділенню АМК листа від 22.08.2018 №191, в якому повідомила про усунення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом виведення зі структури тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій послуги "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", надавши на підтвердження цього калькуляцію тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
8.7. Перший відділ дослідження і розслідувань Відділення АМК склав подання про попередні висновки у справі №1/02-11-17, у якому запропонував адміністративній колегії Відділення АМК закрити провадження у справі №1/02-11-17, оскільки рекомендації щодо припинення дій, які полягають у включені до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", які не передбачені Порядком, виконані та немає підстав для висновку, що дії Фірми призвели до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, чи завдали значних збитків окремим особам/суспільству.
8.8. Відповідно до Правил розгляду заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994, у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України №169-р від 29.06.1998 зі змінами (далі - Правила) Відділення АМК надіслало ОСОБА_1 листа від 05.09.2018 №02-26/1-3980, до якого долучило копію подання про попередні висновки у справі № 1/02-11-17 з пропозицією щодо письмового викладення міркувань або заперечень стосовно висновків, викладених у поданні, та участі у засіданні адміністративної колегії Відділення АМК.
8.9. 14.09.2018 позивач надіслав до Відділення АМК письмові пояснення та заперечення стосовно подання про попередні висновки у справі №1/02-11-17. Зокрема, він зазначив, що подання не містить обґрунтованих, законних мотивів закриття провадження у справі та існують об`єктивні сумніви стосовно достовірності наданих відповідачем документів.
8.10. 25.10.2018 Відділення АМК прийняло Рішення №-118р/к про закриття провадження у справі №1/02-11-17.
Рішення № 118 р/к мотивовано, тим, що Фірма виконала рекомендації щодо припинення дій, які полягають у включені до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", які не передбачені Порядком формування тарифів (виключено зазначену послугу з "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", що підтверджується калькуляцією тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), а також відсутністю інформації про те, що дії Фірми призвели до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції або завдали значних збитків окремим особам/суспільству.