ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня2020 року
м. Київ
Справа № 9901/79/19
Провадження № 11-1237заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т.О.,
суддів Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 9901/79/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (у складі колегії суддів Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.,
Смоковича М. І., Стрелець Т. Г.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
? визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія) від 18 жовтня 2018 року № 236/зп-18 у частині затвердження результату іспиту судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за виконання практичного завдання;
? визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 05 листопада 2018 року
№ 1928/ко-18 про відмову судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року № 236/зп-18;
? зобов`язати відповідача переглянути своє рішення від 18 жовтня 2018 року № 236/зп-18 та призначити повторне складання другої стадії (виконання практичного завдання) першого етапу кваліфікаційного оцінювання;
? зобов`язати Комісію після встановлення результату етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" ухвалити рішення щодо допуску судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 лютого 2019 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху через її невідповідність вимогам, що передбачені частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС України) (пропуск строку звернення до суду), та надав ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. 21 лютого 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з посиланням на те, що повний текст оскаржуваного рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року нею отримано
31 січня 2019 року.
4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2019 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС.
5. Ухвалою від 20 листопада 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС залишив без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачки та її представника в судове засідання без поважних причин (17 жовтня 2019 року та 20 листопада 2019 року) та неподанням нею і її представником заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
6. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки суду першої інстанції
7. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та її представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин та не подали заяви про розгляд справи без їх участі. Суд дійшов висновку, що неявка позивачки/її представника перешкоджає розгляду справи відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України, оскільки зазначене позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для її розгляду.
Суд першої інстанції також урахував те, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, а просив суд залишити позов без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржниця зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо залишення без розгляду її позовної заяви ґрунтуються на неправильному застосуванні судом положень статей 205, 240 КАС України. На переконання скаржниці, суд першої інстанції порушив вимоги частини 3 статті 126 КАС України та зробив хибний висновок щодо неявки позивачки в судове засідання без поважних причин.
Позивачка зазначає, що про судове засідання, призначене на 17 жовтня
2019 року, ні вона, ні її представник не були повідомлені належним чином та у строк, передбачений КАС України. У зв`язку із зазначеним 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи, де зазначила причини неявки в судове засідання 17 жовтня 2019 року, а саме розгляд нею як суддею Казанківського районного суду Миколаївської області призначених на 17 жовтня 2019 року справ та додала до заяви належним чином завірений витяг з вебсайту "Судова влада України, Казанківський районний суд Миколаївської області, список справ, призначених до розгляду на 17 жовтня 2019 року".
17 жовтня 2019 року представник позивачки теж подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з прийняттям участі в іншій справі в цей день.
Про судове засідання, призначене на 20 листопада 2019 року скаржниця була повідомлена судовою повісткою про виклик у судове засідання, яку отримала 08 листопада 2019 року.
18 листопада 2019 року позивачка засобами електронної пошти подала до суду заяву про бажання прийняти участь у розгляді справи та перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з її службовим відрядженням в період з 19 по 21 листопада 2019 року та додала до заяви копію наказу голови суду від 13 листопада 2019 року і посвідчення про відрядження. Крім того, скаржниця зазначає, що до списку учасників тренінгу (для участі в якому надавалось відрядження) була включена ще 08 листопада 2019 року.
Представником позивачки 19 листопада 2019 року було подано заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він не був повідомлений належним чином та 20 листопада 2019 року брав участь у розгляді іншої справи.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
9. 08 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, у якій відповідач зазначає, що доводи позивачки спростовуються обставинами справи, а оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
10. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
11. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. Європейського суду з прав людини в рішенні від 08 листопада 2018 року у справі "Созонов та інші проти України" зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
13. Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення ? учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси ? шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси ? шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
14. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.