УХВАЛА
1 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 160/9844/19
Провадження № 11-185апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності (далі - ГРД), третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС), про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГРД, третя особа - ВККС, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е. В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 9 квітня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що висновок ГРД та рішення/протокол про його затвердження є необґрунтованими та безпідставними, прийнятими без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Крім іншого ОСОБА_1 вказує про те, що їй не було надано часу для надання пояснень та документів, а сам висновок готувався відповідачем у обмежені строки та за наявною інформацією.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, провадження у справі № 160/9844/19 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки коло суб`єктів владних повноважень, дії, бездіяльність та акти яких можуть бути оскаржені до суду є обмеженим. ГРД, на відміну від ВККС, не входить до кола таких суб`єктів владних повноважень.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність управлінських функцій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, відсутність правовідносин між позивачкою та відповідачем внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та відсутність порушених таких прав позивачки внаслідок прийняття оскаржуваного рішення свідчать про відсутність спору, що у свою чергу виключає можливість звернення до суду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 . звернулася до Касаційного адміністративного у складі Верховного Суду із касаційною скаргою.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами від 21 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження, а від 18 червня 2020 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржують судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, дійшли висновку про те, що розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що ГРД в розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС є суб`єктом владних повноважень, а його висновок має ознаки правового акта індивідуальної дії та впливає на права та інтереси позивачки, створюючи негативні наслідки. За таких обставин цей суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.