У Х В А Л А
26 червня 2020 року
м. Київ
Справа 753/14404/17-ц
Провадження № 14-94цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту отримання тілесних ушкоджень у 1982 році за певних обставин,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року (у складі судді Вовка Є. І.) та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року (у складі колегії суддів Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.),
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту отримання тілесних ушкоджень у 1982 році за певних обставин.
ОСОБА_1 зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 йому передбачена грошова допомога як інваліду війни ІІ групи. У грудні 2015 року він подав до військового комісаріату необхідні документи для отримання такої грошової допомоги. За розглядом його документів, відповідно до протоколу № 36, затвердженого Міністром оборони України 20 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання, оскільки відсутня довідка про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), яка передбачена пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Зазначену комісією довідку можна отримати лише за місцем лікування після отримання поранення чи з військової частини, у якій він проходив службу, але військової частини в/ч п/п 35651 та медсанбату в/ч п/п 53355 вже не існує, оскільки після виведення військ з Демократичної республіка Афганістан, всі військові частини реорганізовані чи розформовані. Письмовий запит до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації результатів не дав, оскільки відповідно до листа від 19 жовтня 2016 року № ОГ/102241 з Федерального державного казенного закладу "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" та листа від 21 листопада 2016 року № 6/3/0-469 із Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (Філії військовомедичних документів) м. Санкт-Петербург надійшли відповіді про відсутність чи часткову відсутність архівних матеріалів військової частини п/п 53355 та військової частини п/п 35651 та відомостей в архівах про нього не значиться. Відомостей про його поранення у Міністерстві оборони України також немає. Така ситуація унеможливила отримати довідку, яка підтверджує факт його осколкового поранення 06 червня 1982 року в голову, праве плече та кисть правої руки, контузії головного мозку в результаті вибуху гранати при виконанні бойової задачі під час проходження служби у складі Радянських військ, направлених для надання військової допомоги у Демократичній республіці Афганістан.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив встановити факт його осколкового поранення 06 червня 1982 року в голову, праве плече та кисть правої руки, контузії головного мозку в результаті вибуху гранати при виконанні бойового завдання під час проходження служби у військовій частині п/п 35651 у складі Радянських військ, направлених для надання військової допомоги у Демократичній Республіці Афганістан.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що встановлення факту пов`язане з вирішенням спору про право із суб`єктом владних повноважень, а тому справа підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підставою позову є право заявника на компенсацію, яка виплачується державою (Міністерство оборони України) у зв`язку із отриманням інвалідності при проходженні (чи після) служби у Збройних Силах. Тобто вбачається адміністративний спір, стороною якого є суб`єкт владних повноважень.
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Вказує на те, що подані ОСОБА_1 документи розглянуті Міністерством оборони України та повернуті на доопрацювання, у зв`язку з відсутністю повного переліку необхідних документів, а саме за відсутності довідки про причину та обставини поранення, про що і зазначено у Витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 20 травня 2016 року № 36. Витяг із протоколу не містить висновків комісії про відмову в праві ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги. Таким чином, між заявником та суб`єктом владних повноважень - Міністерством оборони України не виникло спору про право заявника на отримання одноразової грошової допомоги, а лише зобов`язання виконати вимоги, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 для отримання одноразової грошової допомоги, а отже, справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.