Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 395/746/17
провадження № 61-36231св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Черній Михайло Андрійович",
відповідачі: ОСОБА_1, Новомиргородська районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі Сектору з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно і юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня
2017 року у складі судді Орендовського В. А. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів:
Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року Фермерське господарство "Черній Михайло Андрійович" (далі - ФГ "Черній Михайло Андрійович") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області в особі Сектору з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно і юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про витребування земельної ділянки та зобов`язання скасувати запис у реєстрі про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 11 січня 2006 року між ФГ "Черній Михайло Андрійович" та Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області було укладено договір оренди землі, згідно якого він є орендарем земельної ділянки загальною площею 106,65 га, яка складається із земельної ділянки кадастровий номер 3523885200:02:000:9008 площею 83,2965 га та земельної ділянки кадастровий номер 3523885200:02:000:9100 площею 23,3472 га. Вказана земельна ділянка знаходилася на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії згаданого договору становив 10 років. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
25 травня 2016 року у справі № 912/1198/16 цей договір оренди землі від 11 січня 2006 року визнано поновленим на тих самих умовах і на той самий строк та визнано укладеною додаткову угоду до нього. Таким чином, позивач має речове право оренди земельних ділянок загальною площею 106,65 га. Однак, після набрання судовим рішенням законної сили він дізнався, що частину орендованих земельних ділянок передано у власність третім особам без відома господарства. Так у травні 2016 року земельну ділянку 3523885200:02:000:9100 поділено на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3523885200:02:000:5082 площею 2,00 га та 2523885200:02:000:9999 площею 21,3472 га. На підставі наказу в. о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03 червня
2016 року № 11-5259/14-16-СГ новоутворена земельна ділянка з кадастровим номером 3523885200:02:000:5082 площею 2,00 га передана у власність
ОСОБА_2 , який 10 червня 2016 року зареєстрував право власності на неї. Цей наказ визнано недійсним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 травня 2017 року у справі № 912/629/17. Звертає увагу суду на те, що зазначеним рішенням господарського суду було встановлено, що спірна земельна ділянка протиправно перейшла у власність ОСОБА_2, чим порушено його права. Також цим рішенням було встановлено, що на час його ухвалення власником земельної ділянки є ОСОБА_1, який набув право власності на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 . Наголошував на тому, що вказаними судовими рішеннями господарських судів було встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння поза його волею, тому в відповідно до положень статей 388, 396 ЦК України він має право на захист цього права шляхом витребування земельної ділянки у її добросовісного набувача ОСОБА_1 та скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на витребувану земельну ділянку.
У зв`язку з викладеним позивач просив витребувати у ОСОБА_1 та передати йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 га кадастровий номер 3523885200:02:000:5082, розташовану на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та зобов`язати Новомиргородську районну державну адміністрацію Кіровоградської області в особі Сектору з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно і юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Новомиргородської районної державної адміністрації скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності земельної ділянки кадастровий номер 3523885200:02:000:5082 площею 2,00 га за ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
14 грудня 2017 року позов ФГ " Черній Михайло Андрійович " задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 та передано ФГ " Черній Михайло Андрійович" земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, у тому числі: 2,00 га - рілля, кадастровий номер 3523885200:02:000:5082, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат у справі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право користування земельною ділянкою загальною площею 106,65 га на підставі договору оренди, а відповідач ОСОБА_1 перешкоджає йому користуватися частиною земельної ділянки площею 2,00 га, яка є складовою загальної площі орендованої позивачем земельної ділянки, тому порушене право позивача підлягає захисту. Посилання позивача на норму статті 388 ЦК України, як підставу пред`явленого ним позову є безпідставними, оскільки вказана норма захищає права неволодіючого власника, яким позивач не є. Вказано, що спірні правовідносини, які виникли між ФГ " Черній Михайло Андрійович " і ОСОБА_1 регулюються нормами частини другої статті 95, частини другої статті 152 ЗК України, частинами першою, другою статті 27 Закону України "Про оренду землі". Позовна вимога про зобов`язання скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку є необґрунтованою так, як позивачем не оспорюється законність правочину на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на цю землю, що унеможливлює здійснення судом оцінки законності здійснення реєстрації права.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, апеляційну скаргу ФГ "Черній Михайло Андрійович" задоволено частково, рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ФГ "Черній Михайло Андрійович" до ОСОБА_1, Новомиргородської районної державної адміністрації у Кіровоградській області в особі Сектору з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно і юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про витребування земельної ділянки та зобов`язання скасувати реєстрацію права власності відмовлено повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги позивача застосував до спірних правовідносин не правильні норми матеріального права, а саме положення статей 95, 152 ЗК України та статті 27 Закону України "Про оренду землі", оскільки вказані норми права лише встановлюють право землекористувача на захист свого права та його відновлення, однак вони не передбачають конкретних способів захисту. Зазначено, що позивач звертаючись до суду з позовом правильно визначив норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки віндикаційний позов, який пред`явив позивач у справі є позовом власника чи титульного володільця, який фактично не володіє майном, до його володільця про повернення майна в натурі. Разом з тим, судом вказано, що задоволення пред`явленого позивачем віндикаційного позову з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України є неможливим, оскільки наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача титульним володільцем право на майно якого є похідним від права власника. За наявності волі власника на відчуження майна відсутність волі володільця майна самостійного правового значення не має. Зокрема судом зазначено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 травня 2017 року у справі № 912/629/17, яким визнано недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру від 03 червня 2016 року
№ 11-5259/14-16-СГ, не спростовано наявність волі власника, держави в особі відповідного органу, на вибуття спірної земельної ділянки з його власності на користь третьої особи. Судом також вказано, що земельна ділянка, яка була предметом укладеного між позивачем і Новомиргородською РДА договору оренди від 11 січня 2006 року і який визнано рішенням господарського суду поновленим, припинила своє існування у якості об`єкта цивільних прав з часу її поділу та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, а відповідно припинилися всі права щодо неї. При цьому правомірність поділу земельної ділянки, яка була об`єктом оренди, ніким оспорено не було, тому витребувана у справі земельна ділянка є відмінною від тієї, право володіння якою належало позивачу. Також зазначено, що оскільки пред`явлена позивачем вимога про віндикацію задоволенню не підлягає, то не підлягає задоволенню і похідна від неї вимога позивача про скасування реєстрації відповідачем права власності на майно.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ "Черній Михайло Андрійович" на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ФГ "Черній Михайло Андрійович", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. Також просило передати справу за їх касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та обґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій не було належним чином встановлено всіх обставин у справі. Звертає увагу на те, що суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно того, що позивач у справі не може захистити свої порушені права на підставі статей 388, 396 ЦК України та статті 27 Закону України "Про оренду землі". Зокрема вказує, що ними, як особою, яка має діюче речове право, яке захищається нарівні із правом власності, має право витребувати спірне майно з будь-якого незаконного володіння та користування, у тому числі й в порядку віндикації (стаття 388 ЦК України). Також вказує на те, що є неправильними посилання суду апеляційної інстанції на ту обставину, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника на підставі волі власника нерухомого майна, оскільки такий висновок суперечить нормам матеріального права та судової практики, висловленій Верховним Судом України в постановах від 21 грудня 2016 року у справі
№ 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16 та Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 1515/2001/12 (провадження
№ 61-4413св18), від 18 квітня 2018 року у справі № 152/1830/12-ц (провадження
№ 61-11382цс18). Зокрема у вказаних судових рішеннях зазначено, що якщо майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду або акту органу, уповноваженого розпоряджатися цим майном, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Таким чином, на його думку, суд апеляційної інстанції поставив під сумнів судове рішення, яке набрало законної сили. Наголошує на тому, що єдиним, визначеним на законодавчому рівні, можливим способом захисту їх прав з урахуванням принципу верховенства права є саме витребування спірної земельної ділянки. Також вважає, неправильним висновок апеляційного суду про відсутність спірної земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, поновленого на підставі рішення суду, оскільки по-перше вказана обставина не оспорюється жодною стороною у справі, а по-друге вказана обставина встановлена в рішенні господарського суду від 10 травня 2017 року у справі
№ 912/629/17, яке набрало законної сили, тому є преюдиційним у цій справі. Зазначає також про те, що необґрунтованими є висновки судів обох інстанцій про відмову у задоволенні його похідної вимоги про зобов`язання скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав, оскільки відповідно до частини другої статті 393 ЦК України він має законне право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. Також просили передати справу відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у вказаній справі виникла правова проблема щодо застосування судами норм статті 388 ЦК України разом із нормами статті 27 Закону України "Про оренду землі" та статті 396 ЦК України. Також вказує, що розгляд цієї справи має суспільний резонанс, оскільки існує значна кількість аналогічних справ, які перебувають у провадженні судів, у зв`язку з незаконною передачею земельних ділянок у приватну власність, які перебувають в оренді фізичних чи юридичних осіб.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 на касаційну скаргу ФГ "Черній Михайло Андрійович" зазначено, що рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі
№ 912/629/17, якими було визнано недійсним наказ від 03 червня 2016 року
№ 11-5259/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ", які було підставою для звернення позивача у цій справі з позовом про витребування земельної ділянки перебувають на розгляді у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Також вказує, що у двох справах № 912/630/17, № 912/2528/17, які є аналогічними справі № 912/629/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду були прийняті постанови, якими судові рішення господарських судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій були скасовані, а провадження у справі припинені. Зазначає також про те, що суди обох інстанцій не звернули належної уваги на норму статті 32 Закону України "Про оренду землі", у якій вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. На його думку поданий ФГ "Черній Михайло Андрійович" позов до суду першої інстанції є безпідставним, оскільки він поданий без наявності будь-якого спору між сторонами. Вказує, що позов у цій справі мав би бути залишеним без розгляду на підставі статті 44 ЦПК України. Звертає також увагу на той факт, що з вказаним позовом про витребування майна на підставі статті 388 ЦК України може звернутися лише власник нерухомого майна, а не його користувач. У зв`язку з викладеним відповідач просив касаційну скаргу відхилити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
У задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року відмовлено.
У липні 2018 року справу № 395/746/17 передано до Верховного Суду.
16 квітня 2020 року на підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1123/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що розпорядженням голови Новомиргородської РДА від 20 травня 2005 року № 424 р ФГ " Черній Михайло Андрійович" надано в оренду земельну ділянку площею 106,65 га, яка складається з двох окремих земельних ділянок площею 83,2965 га кадастровий номер 3523885200:02:000:9008 та площею 23,3472 га кадастровий номер 3523885200:02:000:9100 відповідно, на території Оситнязької сільської ради строком на 10 років (а. с. 19 том 1).
На підставі вказаного розпорядження між Новомиргородською РДА та ФГ "Черній Михайло Андрійович" укладено договір оренди землі від 11 січня 2006 року строком на 10 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 березня 2006 року за №3 (а. с. 16-18 том 1).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року, яке набрало законної сили 10 жовтня 2016 року, у справі № 912/1198/16 задоволено позов ФГ "Черній Михайло Андрійович" про визнання переважного права на поновлення договору оренди, визнання укладеною додаткової угоди.
Визнано поновленим на тих самих умовах і на той самий строк договір оренди землі від 11 січня 2006 року, укладений між Новомиргородською РДА та ФГ "Черній Михайло Андрійович", а також визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі у редакції викладеній в резолютивній частині цього рішення (а. с. 28-38 том 1).
Земельна ділянка 3523885200:02:000:9100 була поділена у травні 2016 року на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3523885200:02:000:5082 площею 2,00 га та 2523885200:02:000:9999 площею 21,3472 га (а. с. 40-42 том 1).
У подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 3523885200:02:000:5082 га передана у власність ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03 червня 2016 року
№ 11-5259/14-16-СГ (а. с. 44 том 1).
10 червня 2016 року ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на надану йому земельну ділянку.
10 травня 2017 року рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/629/17 задоволено позов ФГ "Черній Михайло Андрійович" про визнання недійсним наказу.
Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03 червня 2016 року № 11-5259/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення".
Вирішено питання щодо судових витрат у справі (а. с. 53-58 том 1).
Вказаним судовим рішенням встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області без припинення у встановленому законом порядку права користування позивача, в порушення вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України передало земельну ділянку 3523885200:02:000:5082, яка є частиною ділянки 3523885200:02:000:9100, у власність ОСОБА_2, чим порушило права позивача на користування відповідною земельною ділянкою. Крім того, вказаним рішенням господарського суду встановлено, що на момент розгляду справи власником земельної ділянки 3523885200:02:000:5082 є ОСОБА_1, який набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від
28 липня 2016 року, укладеним між останнім та ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 3523885200:02:000:5082 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Також судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 перешкоджає позивачу користуватися частиною земельної ділянки в розмірі 2,00 га, яка є складовою від земельної ділянки, яку орендує позивач. Вказані обставини підтверджені поясненнями свідка і не спростовані ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.