Постанова
Іменем України
30 червня2020 року
м. Київ
справа № 727/1895/16-ц
провадження № 61-46271св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2018 року у складі судді Чебан В. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що позбавлена права користування житловим приміщенням.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 листопада 2014 року їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
У цьому будинку зареєстровані: вона, ОСОБА_2 (дочка) та ОСОБА_3 (син).
Вказувала на те, що вона має намір продати вказаний житловий будинок, оскільки фактично постійно проживає та працює за кордоном та не має постійного житла. 25 лютого 2016 року вона уклала договір про завдаток, згідно з яким потенційний покупець надав згоду на купівлю будинку за ціною, яка її влаштовує та забезпечить їй житло для її постійного проживання за місцем роботи. Згідно з умовами вказаного договору купівля-продаж можлива лише при знятті з реєстрації всіх зареєстрованих у будинку осіб.
Отже, здійснення її права щодо володіння, розпорядження та користування її майном, яке належить їй на праві власності, унеможливлено через наявність реєстрації місця проживання у вказаному будинку відсутньої особи ОСОБА_2 .
Зазначала, що ОСОБА_2 заперечує проти зняття з реєстрації за адресою спірного будинку, чим порушує її права як власника.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1, який належить їй на праві особистої приватної власності, шляхом позбавлення права користування вказаним будинком ОСОБА_2 .
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку у спадковому майні.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що у вересні 2015 року їй стало відомо, що її мати ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06 листопада 2014 року на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1, який належав батьку останньої - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала на те, що зазначеним свідоцтвом порушені її права.
Так, станом на день смерті ОСОБА_4 йому належало таке майно: літ. А - житловий будинок (цегла), загальною площею 53,0 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м, 1976 року побудови; літ. Б -сарай, цегла, 1976 року побудови; літ. В - літня кухня (цегла); літ. Г - вбиральня дощата; № 1-2 огорожа (штахет); літ. К- криниця (бетонні кільця), вартістю 39 488,00 грн.
Після смерті ОСОБА_4 вказаний будинок з надвірними спорудами суттєво збільшився у зв`язку з його поліпшенням та реконструкції.
З 2007 року до 2012 року її батьки: мати - ОСОБА_1 та батько - ОСОБА_5 спільно реконструювали вказаний житловий будинок, у зв`язку з чим його площа збільшилась.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина. Вона як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Вважала, що до складу спадкового майна належить 1/4 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій спірного будинку з надвірними спорудами, так як будинок був побудований її батьком та матір`ю під час перебування у зареєстрованому шлюбі.
Однак ОСОБА_1 не визнає її право на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, вказуючи на те, що набула право власності на спірний будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Зазначала, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 ввела нотаріуса в оману щодо спадкового майна та 06 листопада 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, вона позбавлена можливості успадкувати майно, на яке відкрилась спадщина після смерті її батька.
Також вказувала на те, що під час реконструкції спірного будинку вона за власні кошти придбавала будівельні матеріали, а тому має право на 1/2 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій, як використані при будівництві спірного будинку з надвірними спорудами.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просила:
визнати недійсним нотаріально посвідчене свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06 листопада 2014 року серії HAB № 931523 на житловий будинок літ. А загальною площею 161,10 кв. м, житловою площею 85,10 кв. м, сарай літ. Б, літню кухню з підвалом літ. В, вбиральню літ. Г, гараж літ. Д, альтанку літ. Е, колодязь І, вигрібну яму ІІ, огорожу № 1-3, вартістю 446 401,00 грн;
визнати за нею право на спадкове майно - 1/12 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій самочинно реконструйованого житлового будинку літ. А загальною площею 161,10 кв. м, житловою площею 85,10 кв. м, сараю літ. Б, літньої кухні з підвалом літ. В, вбиральні літ. Г, гаражу літ. Д, альтанки літ. Е, колодязя І, вигрібної ями ІІ, огорожі № 1-3, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 ;
визнати за нею право власності на 1/2 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій самочинно реконструйованого житлового будинку літ. А, загальною площею 93,30 кв. м, житловою площею 53,70 кв. м, сараю літ. Б, літньої кухні з підвалом літ. В, вбиральні літ. Г, гаражу літ. Д, альтанки літ. Е, колодязя І, вигрібної ями ІІ, огорожі № 1-3.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 липня 2018 року у задоволенні позові ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 набула право користування спірним будинком як член сім`ї власника нерухомого майна, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для позбавлення ОСОБА_2 права користування вказаним будинком.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину видано державним нотаріусом згідно з вимогами закону, оспорюваним свідоцтвом про право на спадщину за заповітом не порушені права та інтереси позивача, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Також відсутні підстави для визнання за ОСОБА_2 права на спадкове майно - 1/12 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій самочинно реконструйованого спірного житлового будинку, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, та для визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частини вказаних будівельних матеріалів, елементів та конструкцій, оскільки позивач не довела вказані позовні вимоги та не надала належні та допустимі докази на їх підтвердження.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку у майні залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, оскільки державний нотаріус правомірно видав ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом та вказаним свідоцтвом не порушені права ОСОБА_2 .
Також суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права на спадкове майно - 1/12 частини будівельних матеріалів, елементів та конструкцій самочинно реконструйованого спірного житлового будинку, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, та для визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частини вказаних будівельних матеріалів, елементів та конструкцій у зв`язку з недоведеність вказаних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні її зустрічних позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог, не з`ясували, з чого складалось нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_4 та яке саме майно останній заповів ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій не врахували, що станом на 2006 рік ОСОБА_1 належним чином не оформила спадкове майно, а отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише у 2014 році.
Разом із цим, після 2006 року спірне нерухоме майно було реконструйоване, його площа та вартість збільшилась.
Зазначала, що у період з 2007 року до 2012 року вона особисто та її батьки спільно реконструювали, тобто перебудували спірний житловий будинок.
Вказувала на те, що вона особисто витратила значну суму коштів на вказану реконструкцію, а саме у розмірі 223 200,50 грн, а тому має право на 1/2 частини будівельних матеріалів, що використані під час реконструкції спірного житлового будинку.
Також право на будівельні матеріали, що використані під час реконструкції спірного житлового будинку, мав її батько, після смерті якого відрилась спадщина на 1/4 частини будівельних матеріалів.
Отже, враховуючи те, що спірний будинок з надвірними спорудами був реконструйований та побудований нею особисто, її батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та її матір`ю як подружжям, вона має право на 1/2 його частини, яку вона особисто побудувала, і на 1/12 частини як спадкоємець після смерті батька.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 квітня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина.
За життя ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 склав нотаріально посвідчений заповіт, згідно з яким заповів все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом буде мати право, своїй дочці ОСОБА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 09 липня 1970 року ОСОБА_4 належав житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
У строк, передбачений законом, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 належить житловий будинок літ. А, загальною площею 161,10 кв. м, житловою площею 85,10 кв. м, сарай літ. Б, літня кухня з підвалом літ. В, вбиральня літ. Г, гараж літ. Д, альтанка літ. Е, колодязь І, вигрібна яма ІІ, огорожа № 1-3, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою КЖРЕП 5 від 01 лютого 2016 року № 168 у вказаному будинку зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Також установлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після смерті якого відкрилась спадщина. Державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 248/2015.
З 29 вересня 2000 року по 29 серпня 2012 року ОСОБА_5 постійно проживав та перебував на реєстраційному обліку за адресою спірного будинку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.