Постанова
Іменем України
30 червня2020 року
м. Київ
справа № 484/1068/16-ц
провадження № 61-38602св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2018 року у складі судді Максютенко О. А. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що його батько ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1952 року постійно проживав разом із своїми рідними сестрами ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, у с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області.
На день смерті ОСОБА_5 з нею проживав її брат ОСОБА_3 (його батько), а тому згідно з положеннями статті 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї сестри.
Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та правами на земельну частку (пай) в розмірі 5,3 умовних кадастрових га, яке посвідчено сертифікатом серії МК № 0164591, виданим на підставі розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації № 66-р від 07 квітня 2000 року, та на земельну частку (пай) в розмірі 5,3 умовних кадастрових га, яке посвідчено сертифікатом серії МК № 0164903, виданим на підставі розпорядження голови Первомайської РДА № 66-р від 07 квітня 2000 року.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 лютого 2014 року йому визначено додатковий строк в три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя сестра його батька - ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 18 січня 2005 року секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за яким заповіла житловий будинок разом з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_2 .
Вказував на те, що зазначений заповіт підписаний не ОСОБА_5, а іншою особою, оскільки спадкодавець була неграмотною особою, не вміла ані писати, ані читати, при цьому ще й мала поганий зір.
Також оспорюваний заповіт містить виправлення, в книзі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Лисогірської сільської ради за № 42 зроблено виправлення на № 36, на заповіті відсутні печатка, не здійснено належним чином його реєстрацію.
Крім того, ОСОБА_5 станом на час складення заповіту за станом здоров`я не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним заповіт, посвідчений 18 січня 2005 року секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що права позивача щодо спадкування після смерті батька ОСОБА_3 та тітки ОСОБА_5 не порушені, оскільки після смерті останньої спадщина батьком позивача прийнята не була.
Також недоведеним є недотримання вимог закону та підзаконних актів щодо форми оспорюваного договору та форми його посвідчення, а також неспроможність заповідача на час складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, оскільки він не є тією заінтересованою особою, яка має право на оспорювання заповіту ОСОБА_5, оспорюваним заповітом не порушені права позивача, так як після смерті ОСОБА_5 батько позивача спадщину не прийняв, відповідно, спадкове майно після смерті ОСОБА_5 не ввійшло до складу спадщини, яка відкрилась після смерті батька позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог, не врахували, що оспорюваний заповіт був посвідчений неповноваженою особою, а також містить виправлення. Також суди не врахували вік заповідача та стан її здоров`я на час складання заповіту.
Вказував на те, що заповідач була неграмотною, не вміла читати, тобто не могла прочитати текс заповіту, а також підписати його.
Крім того, у суді першої інстанції він заявляв клопотання про призначення судової психіатричної та судової почеркознавчої експертиз, у задоволенні якого безпідставно відмовлено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 18 січня 2005 року секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, згідно з яким заповіла ОСОБА_2 житловий будинок разом із надвірними спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1, та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося.
01 лютого 2006 року нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори видані Стрільцю Л. А. свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належило спадкодавцеві ОСОБА_5
ОСОБА_5 до дня її смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 .
Батько позивача ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є братом ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу за заявою його дружини ОСОБА_6
ОСОБА_6 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало спадкодавцеві ОСОБА_3 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 лютого 2014 року у справі № 484/179/14-ц ОСОБА_1 визначено додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01 квітня 2014 року ОСОБА_1 подав до Другої первомайської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.