Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 372/1849/16-ц
провадження № 61-440св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року у складі судді Зінченко О. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кашперської Т. Ц., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 27 вересня 1997 року до 18 жовтня 2011 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення шлюбних відносин залишилися проживати з матір`ю.
У шлюбі сторонами за спільні кошти набуто квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,5 кв. м, право власності на яку було зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Українською міської радою 27 квітня 2006 року.
Позивач зазначала, що добровільної згоди про поділ майна між сторонами не досягнуто, відповідач чинить перешкоди у користуванні спільною квартирою, а діти проживають разом з нею та не одержують від батька достатній розмір аліментів.
Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши їй у власність 3/4 частини вищевказаної квартири, а відповідачу - 1/4 частину відповідно. Крім того, позивач порушила питання про поновлення строку для звернення до суду.
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 2007 до 2013 року він був власником автомобіля марки "Toyota Prado", державний номерний знак НОМЕР_1, у свою чергу ОСОБА_1 у 2007 році набула у власність земельну ділянку, площею 0,098 га, кадастровий номер 3223188000:03:007:0058, яка знаходиться в СТ "Рибак" Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області.
Оскільки зазначене майно придбано під час шлюбу, ОСОБА_3 вважав, що воно є спільною власністю подружжя.
Позивач за зустрічним позовом просив поділити майно та визнати за ним право власності на земельну ділянку, а за позивачем - право власності на автомобіль.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано право спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
У решті позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в сумі 6 551,21 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира придбана сторонами за спільні кошти під час шлюбу, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те, що право власності не неї зареєстровано за відповідачем. Зустрічні позовні вимоги є безпідставними, оскільки земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_1, а автомобіль був відчужений третій особі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 та про задоволення зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У січні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що квартира є особистою власністю ОСОБА_3, оскільки була придбана за грошові кошти, що належали його сестрі ОСОБА_5 ; позивач не приймала участі у оплаті вартості квартири; позивач пропустила строк позовної давності, про який було заявлено відповідачем.
У травні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що з 27 вересня 1997 року до 18 жовтня 2011 року ОСОБА_1 з ОСОБА_3 перебували у шлюбі.
Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення шлюбних відносин залишилися проживати з матір`ю (а. с. 8, 9).
27 квітня 2006 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,5 кв. м на ОСОБА_3 (а. с. 7).
З копій платіжних доручень від 09 лютого 2005 року № 2, від 11 березня 2005 року № 8, від 21 лютого 2005 року № 6 та від 14 лютого 2005 року № 4 вбачається, що оплату вартості квартири АДРЕСА_1 за договором від 31 січня 2005 року № 31/3 проводила ОСОБА_5 .
На підставі рішення Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15 березня 2006 року № 183 позивачу 26 лютого 2007 року видано державний акт серії ЯГ № 217182 на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,098 га, кадастровий номер 3223188000:03:007:0058, яка знаходиться в СТ "Рибак" Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області.
Згідно із листом Територіального сервісного центру № 3244 Регіонального сервісного центру в Київській області МВС України від 30 грудня 2016 № 1112, автомобіль марки "Toyota Prado", державний номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, чорного кольору, з 21 серпня 2007 року до 16 квітня 2014 року був зареєстрований за ОСОБА_3 , 05 листопада 2013 року проводилась перереєстрація у зв`язку із погашенням кредиту, а 16 липня 2014 року автомобіль знято з обліку. На даний час автомобіль зареєстровано за ОСОБА_6 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.