ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9028/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 (головуючий суддя - В.В. Куксов, судді: М.Л. Яковлєв, Є.Ю. Шаптала)
за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4
до 1. Київської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
За участю представників:
прокурор - Збарих С.М. - прокурор відділу,
відповідача-1 - Пилипчук І.І. - представник,
відповідача-2 - не з`явився,
від третьої особи - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 06.12.2018 №313/6364 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019 площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 123.
1.2. В обґрунтування заявлених вимог прокурор стверджував, що вказане рішення Київської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що земельна ділянка площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040) була передана відповідачу-2 з порушенням вимог земельного законодавства не на конкурентних засадах.
Зважаючи на те, що площа земельної ділянки (0,4168 га) значно перевищує площу нерухомого майна, що знаходиться на ній, прокурор зазначив, що на підставі спірного рішення Київської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" може набути на неконкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею, не більшою за площу розташованого на ній нерухомого майна (76,2 кв. м), а решту частини земельної ділянки особа має право набути виключно на конкурентних засадах, відповідно до положень ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.
Крім того, у зв`язку з тим, що на підставі незаконного рішення між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019 № 123, зазначений договір підлягає визнанню недійсним.
1.3. Заперечуючи проти позову відповідач-1 вказував, що Київська міська рада, як колегіальний орган, діяла у відповідності до повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідач-1 зазначав, що відповідно до ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на них об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не підлягають продажу на конкурентних засадах.
Відповідач-1 вказував, що будівлі знаходяться в протилежних кутах земельної ділянки, що перешкоджає їх відведенню єдиним масивом, відмінним від конфігурації, що визначена в оскаржуваному рішенні Київської міської ради, а отже, враховуючи особливості земельної ділянки та прилеглої території передача земельної ділянки в меншому розмірі (виключно під будівлями), ніж вона була передана, є неефективним використанням земель міста Києва, оскільки інших землекористувачів не було; земельна ділянка добросовісно використовувалася відповідачем-2 протягом тривалого часу; не передбачено заїзди та виїзди для інших землекористувачів; згідно із затвердженим детальним планом території ця земельна ділянка передбачена для розміщення єдиного об`єкта - будівель автозаправного комплексу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 за клопотанням відповідача-1 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, який заперечував проти задоволення позову, як і відповідач-2 в судових засіданнях суду першої інстанції.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 (суддя Стасюк С.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 у справі №910/9028/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 06.12.2018 №313/6364, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" із земель комунальної власності передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районі міста Києва, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019 площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №123.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 03.03.2020 (згідно з реєстраційним номером ВС) Київською міською радою безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №910/9028/19.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 04.03.2020 у справі № 910/9028/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.3. 02.03.2020 (згідно з реєстраційним номером АГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/9028/19.
3.4. Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2020 у справі № 910/9028/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.5. 11.03.2020 та 16.03.2020 суд постановив ухвали про відкриття касаційного провадження за поданими касаційними скаргами у справі та призначення до розгляду на 08.04.2020, якими повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарг та визначено строк для подання відзивів на них до 31.03.2020.
3.6. 31.03.2020 судом отримано відзив від Прокуратури міста Києва на касаційні скарги, у яких прокурор просить у їх задоволенні відмовити, оскаржувану постанову, як законну та правомірну залишити без змін. 15.05.2020 судом отримано додаткові пояснення від Прокуратури міста Києва.
3.7. Ухвалою від 08.04.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд касаційних скарг Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/9028/19 на 20.05.2020.
3.8. Ухвалою від 20.05.2020 клопотання Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" задоволено та відкладено розгляд касаційних скарг Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/9028/19 на 01.07.2020.
3.9. 30.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" звернулось до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із світовою пандемією COVID-19 та просило розгляд справи призначити на будь-який зручний для суду і сторін час після 01.07.2020.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 за № 392 було по суті послаблено карантин та протиепідемічні заходи.
На даний момент з протиепідемічних заходів у м. Києві (місцезнаходження Відповідача-2), які застосовуються у робочий час та можуть впливати на перебування в суді та можливість добратися до нього, фактично залишилася лише заборона перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Таким чином, скаржник не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
При цьому, суд приймає до уваги також те, що з заявою про відкладення розгляду справи звернувся скаржник, позиція якого у справі наведена у касаційній скарзі, а участь сторін у судовому засіданні для учасників справи ухвалами суду від 11.03.2020 та 16.03.2020 визнано не обов`язковою.
Разом з цим, ухвалами суду від 08.04.2020 та від 20.05.2020 вже двічі було задоволено клопотання ТОВ "Інтерлайт Компані" про відкладення розгляду справи з аналогічних підстав.
Поряд з цим, касаційне провадження відкрито ухвалами суду від 11.03.2020 та 16.03.2020, тобто, більше ніж три місяці назад.
За таких обставин, враховуючи те, що місцезнаходженням позивача є місто Київ, транспортний зв`язок у якому на час проведення засідання відновлено, можливість використання представником скаржника індивідуальних засобів захисту, технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів, прокурор та представник відповідача-1 з`явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає.
3.10. В судове засідання 01.07.2020 з`явився прокурор, який проти задоволення касаційних скарг заперечував, представник відповідача-1, який вимоги касаційних скарг підтримав. Представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
4. Короткий зміст касаційних скарг і заперечень на них
4.1. Відповідач-1 у касаційній скарзі просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/9028/19 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019, судові витрати покласти на позивача.
4.2. Ці вимоги мотивовано не врахуванням апеляційним судом висновків щодо застосування приписів статті 134 Земельного Кодексу України, у подібних правовідносинах, а саме у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/13129/17, від 06.11.2019 у справі №910/23595/17, від 10.10.2018 у справі №910/8844/17.
4.3. Відповідач-2 у своїй касаційній скарзі також просить прийняту у справі постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
4.4. Відповідач-2 у поданій касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №907/68/18, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 04.04.2019 у справі №910/7197/18, від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 22.03.2018 у справі №910/13129/17, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, щодо застосування норм статей 120,134 ЗК України.
4.5. У відзиві на касаційні скарги з урахуванням додаткових пояснень, прокурор просить касаційні скарги залишити без задоволення з підстав їх необґрунтованості, а оскаржувану постанову, як законну та таку, що відповідає як обставинам справи, так і судовій практиці при розгляді аналогічних спорів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, Касаційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г, від 02.04.2018 у справі №910/3561/16), залишити без змін.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 313/6364 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва" відповідно до статей 9, 79-1, 83, 93, 116, 120, 123, 124, 186 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районні міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2017 № 18900395, № 18908922 (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - 12.04, заява ДЦ від 30.08.2017 № 63019-002140707-031-03, справа А-23979).
5.2. На виконання рішення Київської міської ради від 06.12.2018 між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" як орендарем 13.03.2019 укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 123 (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.12.2018 за № 313/6364 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва строком на 15 років.
5.3. Спір у справі виник у зв`язку із тим, що на думку прокурора прийняте рішення Київської міської ради від 06.12.2018 № 313/6364 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушено вимоги статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України. При цьому, оскільки договір про оренду земельної ділянки укладено на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, такий договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Ухвалюючи рішення у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався тим, що будівлі, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", знаходяться в протилежних кутах спірної земельної ділянки, що перешкоджає їх відведенню єдиним масивом, відмінним від конфігурації, що визначена в оскаржуваному рішенні Київської міської ради, а отже, враховуючи особливості земельної ділянки та прилеглої території передача земельної ділянки в меншому розмірі (виключно під будівлями), ніж вона була передана, є неефективним використанням земель міста Києва, оскільки інших землекористувачів не було.
Разом з цим, судом враховано, що спірна земельна ділянка добросовісно використовувалася відповідачем-2 протягом тривалого часу та до спірної земельної ділянки не передбачено заїзди та виїзди для інших землекористувачів.
6.2. Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний суд свої висновки мотивував тим, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" на праві приватної власності, у зв`язку із внесенням до статутного фонду Товариства, належать об`єкти нерухомого майна: гараж, загальною площею 25,8 кв. м. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33759898 від 08.02.2017) та гараж загальною площею 50,4 кв. м. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33759083 від 08.02.2017) за спільною адресою: м. Київ, вулиця Петра Вершигори, 2.
Право власності на вказані об`єкти нерухомого майна підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2017 копії яких, разом із технічними паспортами наявні в матеріалах справи.
Відтак, внаслідок набуття Товариством права власності на нерухоме майно загальною площею 76,2 кв. м, що розташоване за адресою: місце розташування - вулиця Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районі міста Києва, до Товариства перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться дане майно, в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.
Однак, оскільки у даному випадку право власності чи право користування на спірну земельну ділянку площею 0,4168 га не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права до ТОВ "Інтерлайт Компані".
Вищевикладене підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000596562017 від 25.07.2017, з якого вбачається, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:010:0040, яка розташована по вулиці Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районі міста Києва - відсутня.
Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000596562017 від 25.07.2017 наявна в матеріалах справи.
Натомість, оскаржуване рішення прийнято на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, тобто у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, проте, відповідно до його змісту спірна земельна, яка майже в 55 разів перевищує площу земельної ділянки, право користування якою було набуте Товариством, відведена Товариству за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м.Києва.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що земельна ділянка, яка відводиться за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, не відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, не може передаватись в оренду інакше, як із земельного аукціону, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г.
Разом з цим, оскільки рішення Ради №313/6364 визнано незаконним, то і відповідно Договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній із 08.02.2020), у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
7.3. Відкриваючи касаційне провадження, суд касаційної інстанції виходив, зокрема із того, що відповідач-1 свої вимоги мотивував неврахуванням апеляційним судом висновків щодо застосування приписів статті 134 Земельного Кодексу України, у подібних правовідносинах, а саме у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, від 06.11.2019 у справі №910/23595/17, від 10.10.2018 у справі №910/8844/17.
Відповідач-2 у своїй касаційній скарзі посилався на те, що судом апеляційної інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №907/68/18, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 04.04.2019 у справі №910/7197/18, від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 22.03.2018 у справі №910/13129/17, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, щодо застосування норм статей 120,134 ЗК України.
7.4. Дослідивши доводи касаційних скарг та заперечень на них колегія суддів касаційного суду приймає до уваги таке.
7.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що в оскаржуваному рішенні Київської міської ради від 06.12.2018 №313/6364 про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Інтерлайт Компані" було вказано, що його прийнято на підставі ст.120 Земельного кодексу України.