ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 686/1296/17
провадження № 61-4395 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Бейликом Артуром Беніаміновичем, який діє в його інтересах, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року у складі судді Стефанишина С. Л., постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ "Надра" та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати кредитний договір від 19 жовтня 2006 року № 19/10/2006/840-К/355 недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 жовтня 2006 року уклав із ВАТ КБ "Надра" кредитний договір № 19/10/2006/840-К/355, відповідно до якого позивачу надано кредит у розмірі 65 000 доларів США на строк до 18 лютого 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9 % річних для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2006 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1, яку в подальшому передано в іпотеку.
Вважає кредитний договір від 19 жовтня 2006 року № 19/10/2006/840-К/355 недійсним, оскільки банк при його укладенні порушив вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших актів цивільного законодавства України, зокрема:
- у порушення пункту 2 частини першої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" не надав позивачу як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, такі дії підпадають під поняття нечесної підприємницької практики, а саме такої, що ввела в оману позивача;
- не надав інформацію, передбачену Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", зокрема, щодо необхідності встановлення положення про інфляційне застереження;
- кредитний договір містить умову щодо плати споживача за обслуговування кредиту, яка є несправедливою, оскільки є послугою, яка супроводжує кредит та є такими діями, які банк здійснює на власну користь;
- несправедливими є умови кредитного договору щодо встановлення штрафу у розмірі 10 % від суми кредиту за порушення позичальником вимог пунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору та щодо встановлення комісії при здійсненні повного дострокового погашення кредиту протягом перших двох років у розмірі 2% від початкової суми кредиту.
Зазначив, що відсутність в кредитному договорі обов`язкових умов, необхідних для його укладення, свідчить про невідповідність кредитного договору вимогам чинного законодавства та недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" про захист прав споживачів та визнання договору недійсним відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявив додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та виконував його умови, що свідчить про прийняття ним таких умов.
У судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача кредитним договором, тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсною умови підпункту 1.1 кредитного договору від 19 жовтня 2006 року № 09/10/2006/840-К/355, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра", щодо встановлення комісії у вигляді плати за управління кредитом, яка підлягає сплаті позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,14 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсною умову пункту 1.1 кредитного договору від 19 жовтня 2006 року № 09/10/2006/840-К/355, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра" щодо встановлення комісії у вигляді плати за управління кредитом, яка підлягає сплаті позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,14 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" про визнання кредитного договору недійсним у цілому відмовлено.
Апеляційний суд, частково задовольняючи позов, виходив із того, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині визнання недійсним кредитного договору в цілому, апеляційний суд виходив із того, що кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, тому доводи апеляційної скарги щодо недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору є безпідставними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій у частині незадоволених позовних вимог як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що банк не надав йому у письмовій формі необхідної для прийняття свідомого вибору інформації про умови кредитування, стверджує, що така бездіяльність підпадає під поняття нечесної підприємницької практики.
Стверджує, що зазначена у кредитному договорі інформація не відповідає чинному законодавству, зокрема експертним висновком встановлено, що розмір щомісячного ануїтетного платежу не відповідає процентній ставці, зазначеній у кредитному договорі, чим банк увів в оману позивача, тобто вдався до нечесної підприємницької практики.
Зазначає, що в кредитному договорі відсутні істотні умови договору, зокрема відсутній розпис сукупної вартості кредиту, строк дії кредитного договору, порядок припинення дії кредитного договору та дострокового його розірвання, відповідальність кредитора за порушення умов договору, застереження щодо банківської таємниці, положення про інфляційне застереження.
Рішення апеляційного суду у частині задоволених позовних вимог позивача у касаційному порядку не оскаржується, тому Верховним Судом не переглядається.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 жовтня 2006 року ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 19/10/2006/840-К/355, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 65 000 доларів США строком до 18 лютого 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9 % річних; щомісячна сума мінімального необхідного платежу складала 741 долар США (в новій редакції кредитного договору - 739 доларів США).