Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 645/2739/17
провадження № 61-37887св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк (далі - ПАТ "Фідобанк") про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2007 року між ним та відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк" укладено кредитний договір
№ 014/3531/9/07449 (далі - кредитний договір), згідно з яким відповідач надав позивачу кредит у сумі 100 000,00 дол. США. 03 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до кредитного договору. Відповідно до умов додаткової угоди № 4 позивачу у строк до 04 грудня 2026 року необхідно здійснити погашення заборгованості в розмірі, вказаному в пункті 2.2.1. Додаткового договору (Транш-1), а саме сплатити кредит у сумі 370 250,58 грн. А умовами пункту 4.7.8 додатка 1 до додаткової угоди № 4 передбачено, що в разі повної сплати позивачем заборгованості за Траншем-1 відповідачем буде прощена заборгованість за Траншем-2 в сумі 397 671,28 грн. З моменту прощення заборгованості за Траншем-2 зобов`язання позивача перед відповідачем вважаються виконаними. Позивач зазначає, що він у період з 03 листопада
2015 року до 10 березня 2017 року достроково сплатив усю суму Траншу-1,
у зв`язку з чим подав до ПАТ "Фідобанк" заяву, в якій повідомив про дострокове виконання взятих на себе зобов`язань з погашення Траншу-1 та необхідність прощення заборгованості за Траншем-2 у зв`язку з погашенням Траншу-1. Водночас відповідач всупереч умовам пункту 4.7.8 додатка 1 до додаткової угоди № 4 відмовив позивачу у прощенні Траншу-2 та, відповідно, у припиненні основного і похідних зобов`язань.
Посилаючись на вказані обставини просив суд зобов`язати відповідача усунути порушення умов кредитного договору від 05 грудня 2007 року
№ 014/3531/9/07449 шляхом здійснення прощення заборгованості за Траншем-2 у сумі 397 671,28 грн; визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № 014/3531/9/07449, укладеним між
ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого ПАТ "Фідобанк") та ОСОБА_1 ; визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 05 грудня
2007 року № 014/3531/9/07449/1, укладеним між ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О. А. 05 грудня 2007 року за реєстровим номером 720; припинити всі обтяження, які випливають з кредитного договору та договору іпотеки укладених між ОСОБА_1 та ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Фідобанк" про захист прав споживачів задоволено.
Зобов`язано ПАТ "Фідобанк" усунути порушення умов договору від 05 грудня 2007 року шляхом здійснення прощення заборгованості за Траншем-2 в сумі
397 671,28 грн. Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором від 05 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") та ОСОБА_1 . Визнано припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 05 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") та ОСОБА_1 . Припинено всі обтяження, які випливають з кредитного договору від 05 грудня 2007 року та Договору іпотеки від 05 грудня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та
ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") на квартиру
АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач виконав умови договору, а тому зобов`язання між сторонами припинилось. Проте Банк
у добровільному порядку не виконує взяті за додатковим договором зобов`язання, чим порушує право позивача, яке підлягає судовому захисту
в обраний ним спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк" задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час звернення із заявою до
ПАТ "Фідобанк" та відповідним позовом до суду в ПАТ "Фідобанк" діяла тимчасова адміністрація, тому банк не мав права приймати будь-які рішення стосовно кредитних договорів, ці повноваження делеговані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Із запровадженням процедури ліквідації ПАТ "Фідобанк" відповідач не міг виконати зобов`язання за додатковою угодою № 4 до кредитного договору в частині прощення Траншу-2, оскільки відповідно до пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" таке прощення заборонено законом.
Аргументи учасників справи
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин припис статті 526 ЦК України, оскільки відповідач не виконує взяті на себе згідно з умовами договору зобов`язання та не відновив порушене право позивача. Додаткова угода № 4 до кредитного договору укладена 03 листопада 2015 року, тобто до прийняття рішення про початок процедури ліквідації відповідача. На час укладення додатка 1 до додаткової угоди № 4 до кредитного договору його положення не суперечили пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому не можуть сприйматись судом як нікчемні в силу частини другої статті 215 ЦК України.
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк",
в якому зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_1 безпідставна і не підлягає задоволенню, оскільки на час звернення з заявою до ПАТ "Фідобанк" та на час розгляду справи в банку діяла і продовжує діяти процедура ліквідації, а тому банк не має права приймати будь-які рішення стосовно кредитних договорів, ці повноваження делеговані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Запровадження процедури ліквідації ПАТ "Фідобанк" істотно змінило обставини, за яких банк не може виконати свої зобов`язання за додатковою угодою № 4 до кредитного договору в частині прощення Траншу-2, оскільки згідно з пунктом
8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" таке прощення заборонено законом.
Рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.