Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 569/12710/17
провадження № 61-17331св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року в складі судді Тимощука О. Я. та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та витребувати його на користь позивача з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 ; витребувати на користь позивача земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площею 0,0459 га за адресою: АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3.
Позовна заява мотивована тим, що позивач відповідно до рішення Рівненського міського суду від 18 травня 2010 року у справі № 2-5022/10 та ухвали цього ж суду від 15 листопада 2011 року у справі № 6-671/11 набув право власності на незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_2 (далі - квартира) і частину земельної ділянки площею 0, 0495 га, що розташована за тією ж само адресою, кадастровий номер 5610100000:01:054:0454 (далі - земельна ділянка).
19 березня 2012 року ухвалою Рівненського міського суду затверджено мирову угоду між ОСОБА_6 і ОСОБА_3, за умовами якої ОСОБА_3 передано у власність незавершену будівництвом спірну квартиру та частину спірної земельної ділянки площею; визнано за ОСОБА_3 право власності на дану квартиру і на частину земельної ділянки. Позивачу передано у власність автомобілі "Крайслер", державний номер НОМЕР_1, та "Шевроле Епіка", державний номер НОМЕР_2, і визнано за ним право власності на ці транспортні засоби.
В подальшому, 29 жовтня 2012 року цим же судом внесено виправлення в ухвалу і остаточно зазначено про те, що квартиру слід вважати закінченою будівництвом, а також про визнання попереднього державного акту на право власності на земельну ділянку від 22квітня 2008 серії ЯЕ №245416, що зареєстрований в книзі записів за № 010858300555, таким, що втратив чинність.
Наведені ухвали було скасовано апеляційним судом 12 липня 2017 року.
02 серпня 2017 року позивачу стало відомо, що державним реєстратором Сарненського районного управління юстиції Рівненської області 20 січня 2016 року прийнято рішення, яким змінено статус квартири на будинок, змінено адресу на будинок АДРЕСА_3 та змінено площу майна з 158, 8 м2 на 155, 9 м2.
При цьому 01 серпня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства "Здолбунівське реєстраційне бюро"Здолбунівської районної ради Рівненської області було прийнято рішення № 36424023 про зміну інформації на майно шляхом зміни адреси з "будинок АДРЕСА_1" на "будинок АДРЕСА_1 ". Також ОСОБА_3 19 липня 2013 року без зміни площі змінила кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований будинок, з 5610100000:01:054:0454 на 5610100000:01:054:0835.
Після, ОСОБА_3 відчужила спірний будинокна користь ТОВ "Амікор ЛТД", де вона є засновником і керівником.
На звернення ОСОБА_1 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в усній формі відмовлено у прийнятті документів для скасування запису щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 та поновлення права позивача на майно, мотивуючи це тим, що Апеляційний суд Рівненської області не вирішував питання щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірне майно та визнання за позивачем права власності на нього.
16 серпня 2017 року представником ОСОБА_6 - адвокатом Шумейко Ю. О. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заборонивши ОСОБА_3 розпоряджатися ним, в тому числі і відчужувати на користь третіх осіб, а також заборонивши відчуження частки будинку зі статутного капіталу ТОВ "Амікор ЛТД".
Ухвалою Рівненського міського суду від 21 серпня 2017 року заяву позивача задоволено і забезпечено позов ОСОБА_6 шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.Заборонено ОСОБА_3 розпоряджатися земельною ділянкою, зокрема шляхом її відчуження на користь третіх осіб, а також заборонено відчуження частки зі статутного капіталу ТОВ "Амікор ЛТД" у виді спірного будинку.
29 серпня 2017 року позивач знову звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи тим, що 11 серпня 2017 року право власності на будинок перереєстроване за ОСОБА_4, яка передала цей об`єкт нерухомості в іпотеку ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки 17 серпня 2017 року, посвідченого нотаріально і зареєстрованого у реєстрі за № 622.
Тому позивач просив заборонити ОСОБА_5 задовольнити забезпечену договором іпотеки вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; заборонити йому ж відчужувати спірний будинок від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за правилами статті 38 Закону України "Про іпотеку"; заборонити ОСОБА_4 за згодою іпотекодержателя розпоряджатися зазначеним будинком, зокрема шляхом його відчуження на користь третіх осіб, а також передання в наступну іпотеку.
Ухвалою Рівненського міського суду від 31 серпня 2017 року заяву ОСОБА_6 задоволено.
29 серпня 2017 року ОСОБА_6 подано заяву, в якій позивач просив замінити ТОВ "Амікор ЛТД" на належного відповідача - ОСОБА_4, а тому змінив предмет позову на витребування з чужого незаконного володіння спірного будинку на користь позивача з ТОВ "Амікор ЛТД" на ОСОБА_4 і залучив до участі у справі ОСОБА_5, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Рівненського міського суду від 17 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено первісного відповідачаТОВ "Амікор ЛТД" на належного - ОСОБА_4 . Залучено до участі у справі ОСОБА_5 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_6 задоволено.
Визнано за позивачем право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, та витребувано його на користь ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 .
Витребувано на користь ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площею 0, 0459 га, у АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 .
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивача 8 000, 00 грн судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судове рішення, а саме ухвала Рівненського міського суду Рівненської області про визнання мирової угоди від 19 березня 2012 року, за яким спірний будинок вибув з володіння позивача, 12 липня 2018 року скасоване Апеляційним судом Рівненської області, тому вказаний будинок, який було відчужено ОСОБА_3 на користь третіх осіб, підлягає витребуванню з незаконного чужого володіння відповідача в порядку статті 388 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). Так самоі спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача поза його волею, тому відповідно до статті 388 ЦК України підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння, у звʼязку з тим, що право власності позивача на неї поновлене, оскільки скасоване рішення, за яким було визнано таким, що втратив чинність державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 квітня 2008 року серія ЯЕ № 245416. Тому з метою поновлення прав власності позивача на вказане нерухоме майно за ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2018 року у справі № 2-7420/11, ці права підлягають захисту у судовому порядку шляхом їх визнання та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідачів.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду від 20 березня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанціїта зазначив, що рішення суду є правильним по суті, судом було повно та всебічно досліджено обставинисправи та надано належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 вересня 2019 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 .
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи.
Заявник зазначає, що не зважаючи на подання ним у суді першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, суд розглянув справу за відсутності відповідачів та третьої особи, чим порушив норми статті 43 Цивільно процесуального Кодексу України (у редакції на час подачі позовної заяви) (далі - ЦПК України), оскільки заявника було позбавлено права подавати заяви і клопотання, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, та заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 березня 2012 року було визнано та затверджено мирову угоду щодо спірного майна. На той час судом було встановлено, що сторони не мають будь-яких претензій один до одного щодо вартості спірного майна, а також те, що мирова угода не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін. Отже спірне майно вибуло не поза волею позивача. Суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не врахували дану обставину не дали оцінку тому факту, що спірне майно вибуло з володіння позивача в силу обставин не передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, а вибуло майно з його володіння з волі власника, шляхом підписання мирової угоди.
При вирішенні спірних відносин судами залишено поза увагою те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього права власності на спірне майно та незаконність володіння цим майном відповідачами.
Крім цього, при розгляді справи за позовом про визнання (захист) права власності, що поданий не з підстав статей 335, 376 ЦК України, та про витребування майна з чужого незаконного володіння судами не з`ясував, з яких саме підстав та у який спосіб сторонами у свій час було набуто право власності на спірне майно, чи є такі підстави та спосіб законними, зокрема на час пред`явлення позову і розгляду справи, чи є відповідач добросовісним набувачем, з яких підстав спірне майно вибуло з володіння позивача, чи є відповідач останнім фактичним набувачем цього майна тощо.
Заявник в касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_3 правомірно відчужила спірне майна до ТОВ "Амікор ЛТД", оскільки будь-яких заборон відчуження чи інших обтяжень на майно накладено не було, тому вона вправі була розпоряджатися ним на власний розсуд. Також майно не належало на той час на підставі речових прав іншим особам. Також ОСОБА_4 на достатній правовій підставі володіє спірним нерухомим майном, тобто є його законним власником, а тому витребувати це майно у неї не є можливим.
Також зазначає, що у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області знаходиться цивільна справа № 2-7420/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім`єю та про розподіл спільного сумісного майна подружжя, розгляд якої не завершено. Оскільки розгляд справи № 2-7420/11 має преюдиційне значення для розгляду даної справи, тому даний позов про витребування майна з чужого незаконного володіння подано ОСОБА_6 передчасно, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи про право власності на спірне майно.
Крім того, на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/9109/19 позов ОСОБА_14 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17 серпня 2017 року в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 800 000,00 ОСОБА_4 перед ОСОБА_14 за договором позики від 16 серпня 2017 року та вставновлено спосіб реалізації предмета іпотеки - спірного житлового будинку та земельної ділянки, шляхом продажу на електронних торгах за узгодженою в договорі іпотеки вартістю 1 897 612,00 грн.
Крім того, заявник зазначає, що позивачем не заявлено вимоги про скасування державної реєстрації спірного нерухомого майна.
Доводи інших учасників справи
28 жовтня 2019 року представник ОСОБА_6 - адвокат Шумейко Ю. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Крім того, заявник зазначає, що посилання ОСОБА_3 в касаційній скарзі на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/9109/19, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме спірне нерухоме майно є безпідставним, оскільки дане рішення скасовано постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року. Тому, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Рівненського міського суду Рівненської області.
Задоволено частково клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії судових рішень та зупинено дію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичніобставини справи, встановлені судами
Як встановлено судами, позивач відповідно до рішення Рівненського міського суду від 18 травня 2010 року у справі № 2-5022/10 та ухвали цього ж суду від 15 листопада 2011 року у справі № 6-671/11 набув право власності на незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_2 і частину земельної ділянки площею 0, 0495 га, що розташована за тією ж самою адресою, кадастровий номер 5610100000:01:054:0454 (а.с. 9).
Ухвалою Рівненського міського суду від 19 березня 2012 року визнано мирову угоду у справі № 2-7420/11, за умовами якої ОСОБА_3 передано у приватну власність зазначені квартиру і частину земельної ділянки та визнано за нею право приватної власності на ці об`єкти нерухомості. Позивачу ж передано у власність автомобілі "Крайслер", державний номер НОМЕР_1, та "Шевроле Епіка", державний номер НОМЕР_2, та визнано за ним право приватної власності на ці транспортні засоби(а.с. 10).
В подальшому, 29 жовтня 2012 року цим же судом виправлено описку в ухвалі Рівненського міського суду від 19 березня 2012 року, визнавши за ОСОБА_3 право приватної власності на завершену будівництвом спірну квартиру та доповнивши резолютивну частину ухвали новим абзацом. Додатковим текстом визнано попередній державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 квітня 2008 року серії ЯЕ № 245416, зареєстрований у книзі записів за № 010858300555, таким, що втратив чинність (а.с. 11).
15 серпня 2012 року право власності на майно, передане і визнане за ОСОБА_3 згідно з ухвалою Рівненського міського суду від 19 березня 2012 року, зареєстроване за останьою.