Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 704/1184/17
провадження № 61-46868св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області та Регіональний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року у складі судді Фролової О. Л. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні автомобілем марки "Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, шляхом витребування у відповідача вказаного автомобіля.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 00242/01/7143/216, укладеного між сторонами 05 березня 2016 року, вона набула право власності на вказаний автомобіль. Договір укладений у приміщенні територіального сервісного центру № 145 РСЦ Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Згідно досягнутої домовленості, вартість автомобіля вони визначили в розмірі 100 000 грн, які були повністю передані відповідачу.
28 червня 2017 року до її автомобіля, в якому вона перебувала, підійшов відповідач, і, застосувавши фізичну силу, відібрав у неї ключі, сів за кермо і поїхав у невідомому напрямку. З того часу місце знаходження автомобіля їй не відомо, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, треті особи: територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області (далі - Сервісний центр МВС) та Регіональний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля "Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, укладений між сторонами.
Як на підставу своїх вимог посилався на те, що починаючи з 2010 року по квітень 2017 року він та ОСОБА_1 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Спірний автомобіль вони придбали за час спільного проживання за кредитні кошти. Погашення кредиту він здійснював самостійно з особистих доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором він передав транспортний засіб у заставу ПАТ "Ідея Банк".
Зазначав, що договір купівлі - продажу транспортного засобу є фіктивним, оскільки укладений з метою збереження майна в разі звернення стягнення на нього через існуючі борги. Грошових коштів за автомобіль як до укладення спірного договору, так і після його укладення ОСОБА_1 йому не передавала.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано у ОСОБА_2 автомобіль "Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3 та передано його ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позовних вимог та відсутності доказів, які б давали підстави для їх задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, на порушення частини другої статті 13 ЦПК України вийшли за межі позовних вимог, зокрема, зобов`язуючи відповідача передати позивачу належний їй автомобіль, оскільки така вимога позивачем не заявлялась.
Суди не врахували, що спірний автомобіль перебував під заставою у ПАТ "Ідея Банк" і банк на укладення договору купівлі-продажу автомобіля згоди не надавав, та що відповідач сплачував кредит за автомобіль.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування його з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: територіальний сервісний центр № 7143 Регіонального центру Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області та Регіональний центр Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу фіктивним правочином.
Витребувано із Тальнівського районного суду Черкаської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 березня 2016 року міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу автомобіля "Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність транспортний засіб ("Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3 ).
Відповідно до пункту 4.2. Договорудоговір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Факт оформлення та підписання сторонами договору засвідчений адміністратором Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України.
28 квітня 2017 року ОСОБА_2 заволодів спірним автомобілем автомобілем "Hyundai Tycson" 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується самим відповідачем.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.