Постанова
Іменем України
03 липня 2020 року
м. Київ
справа № 752/17209/19
провадження № 61-23166св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Компанія "Вірідіс Інвест ОУ",
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за клопотанням Компанії "Вірідіс Інвест ОУ", боржник ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Відішенка Олександра Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог клопотання
У серпні 2019 року Компанія "Вірідіс Інвест ОУ" звернулася до суду із зазначеним клопотанням та просила: надати дозвіл на примусове виконання на території України виконавчого напису від 10 жовтня 2017 року, вчиненого нотаріусом 26-ого бюро міста Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь суму векселя в розмірі 19 263,70 Євро, несплаченої протягом строку оплати векселя, з належними процентами (6 % річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису в розмірі 96,89 Євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах - 0,84 Євро; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму векселя в розмірі 19 263,70 Євро, несплаченої протягом строку оплати векселя, з належними процентами (6 % річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису в розмірі 96,89 Євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах - 0,84 Євро; видати виконавчі листи; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи вимоги клопотання, Компанія "Вірідіс Інвест ОУ" посилалася на те, що ОСОБА_1 не виконує зобов`язання щодо безумовної сплати їй 19 263,70 Євро за простим векселем "без протесту", виданим боржником і засвідченим установою юстиції Литовської Республіки 03 липня 2017 року. У зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання 10 жовтня 2017 року нотаріусом 26-ого бюро міста Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суму векселя в розмірі 19 263,70 Євро, несплаченої протягом строку оплати векселя, з належними процентами (6 % річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису в розмірі 96,89 Євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах - 0,84 Євро. У боржника на території України наявне майно, а тому наявні підстави для подання клопотання до суду за місцезнаходженням цього майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 27 серпня 2019 року у складі судді Хоменко В. С. відмовив у відкритті провадження у справі за клопотанням компанії "Вірідіс Інвест ОУ" про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці.
Мотивував ухвалу суд першої інстанції тим, що правовідносини між стягувачем та боржником, з приводу яких заявлено клопотання, не є цивільними, оскільки виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безпірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2019 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що згідно зі статтею 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Відішенко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року та залишити в силі ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не повідомив належним чином боржника про дату, час і місце судового засідання, чим обмежив у можливості реалізувати процесуальні права і порушив принципи рівності сторін і змагальності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 січня 2020 року справа № 752/17209/19 надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховним Судом здійснюється у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128,
130 ЦПК України.