Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 607/20886/18
провадження № 61-10584св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:Тернопільська міська рада, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року у складі судді Вийванко О. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Сташків Б. І.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження заступника міського голови Тернопільської міської ради від 17 вересня 2002 року № 42 в частині, що стосується ОСОБА_2, та розпорядження міського голови Тернопільської міської ради від 23 квітня 2003 року № 41.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що їй на праві власності належить будинковолодіння АДРЕСА_1 . Вона є власником земельної ділянки за вказаною адресою.
У 2017 році їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 видано розпорядження № 42 від 17 вересня 2002 про надання дозволу на будівництво гаража, перепланування житлового будинку з добудовою веранди та санвузла на приватній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (ручкою дописано АДРЕСА_2 ) та зобов`язано ОСОБА_2 виготовити проектну документацію на будівництво, погодити в управлінні містобудування та архітектури. В подальшому 23 квітня 2003 ОСОБА_2 заступником міського голови Тернопільської міської ради надано розпорядження № 41, яким присвоєно будинковолодінню адресний АДРЕСА_2 .
На момент присвоєння адресного номеру земельна ділянка не перебувала у власності ОСОБА_2, проте була у власності її покійного чоловіка, а на даний час дана земельна ділянка належить їй на праві власності. Жодного нового будівництва ОСОБА_2 не проводилось. Згоди на присвоєння адресного номеру її покійний чоловік, як власник земельної ділянки, не давав. Присвоєння адресного номеру ОСОБА_2 порушує її право власності на земельну ділянку, оскільки будинок стоїть на її земельній ділянці. У ОСОБА_2 станом на момент видачі спірних розпоряджень, не було зареєстровано право власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року у задоволенні позовувідмовлено.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року - без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів належними доказами, що спірні розпорядження не відповідають вимогам законодавства та порушують його права та інтереси.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проситьскасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій, не з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не надали оцінки тому, що у Тернопільської міської ради не було підстав для видачі рішень про присвоєння окремого номеру будинковолодінню ОСОБА_2, оскільки воно розташоване на її земельній ділянці,та дійшли передчасного висновку про відмову у позові у зв`язку з недоведеністю того, що її право чи інтерес порушено оскарженими розпорядженнями.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30липня 2019року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2019 року.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив,в якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками як будинків так і земельних ділянок по АДРЕСА_1 .