ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 199/8820/17
провадження № 61-660 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, Амур-Нижньодніпровська районна в місті Дніпрі рада як орган опіки та піклування,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року в складі судді Руденка В. В. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в складі колегії суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
13 грудня 2017 року ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 і просив визнати недійсним нотаріально посвідчений договір дарування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, укладений 18 серпня 2014 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог позивач указував, що 27 вересня 2017 року він звернувся до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою нотаріуса від 12 грудня 2017 року йому відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 подарував своїй доньці ОСОБА_3 належне йому на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 .
Позивач указував, що даний договір дарування укладений без дозволу органу опіки й піклування та порушує права на житло його малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ення, яка на момент укладення цього договору й до цього часу зареєстрована та проживає в домоволодінні разом із батьками.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що права доньки позивача оспорюваним правочином не порушені, дарувальником за спірним договором є її дідусь, тому дія статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" та статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей" на нього при укладенні спірного договору не поширювались, оскільки він не був опікуном чи іншим законним представником малолітньої ОСОБА_2 .
Проте, в зв`язку з пропуском позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем у справі, в задоволенні позову необхідно відмовити з цієї підстави.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, виключено з мотивувальної частини рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року посилання на пропуск позивачем позовної давності та застосування її наслідків.
В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому відсутні підстави для вирішення питання застосування позовної давності та відмови в задоволенні позову в зв`язку з її пропуском.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2018 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Указає, що відсутність реєстрації місця проживання дитини в спірному домоволодінні не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Зазначає, що рішення не ґрунтуються на обставинах справи, суди не надали правової оцінки належним і допустимим доказам на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1, не врахували, що укладеним правочином порушуються права дитини, яка проживає в домоволодінні.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 на праві власності належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
18 серпня 2014 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладений договір дарування вказаного домоволодіння, посвідчений приватним нотаріусом Четвертої Дніпровської деражвної нотаріальної контори Вербою В. М. і зареєстрований у реєстрі за № 1054.
На момент укладення зазначеного договору в указаному домоволодінні була зареєстрована та фактично проживала малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
27 вересня ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернувся до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
Постановою нотаріуса від 12 грудня 2017 року йому відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 належне йому на праві власності домоволодіння.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду