ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 177/984/17
провадження № 61-4884 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Украгазбанк",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року в складі судді Строгової Г. Г. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в складі колегії суддів Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і з уточненням позовних вимог просив визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ., укладений 29 квітня 2012 року між позивачем і ОСОБА_4, та визнати за позивачем право власності на вказане домоволодіння.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що 29 квітня 2012 року між ним і ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння, проте нотаріально його не оформили та не здійснили його державну реєстрацію. Сторони виконали умови договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а його дружина ОСОБА_2 обіцяла після прийняття спадщини за законом офіційно продати вказане домоволодіння позивачу без додаткових коштів, однак до теперішнього часу ОСОБА_2 не прийняла спадщину та ухиляється від переоформлення будинку на ОСОБА_1, у зв`язку з чим він просив вирішити даний спір у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі-продажу домоволодіння (нерухомого майна) підлягав і нотаріальному посвідченню, й державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним у судовому порядку, оскільки є нікчемним і не створює правових наслідків
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Позивач указує, що сторони договору купівлі-продажу виконали його умови, зараз він фактично користується спірним домоволодінням, сплачує комунальні послуги, після смерті ОСОБА_4 указану нерухомість відповідачі досі не успадкували, тому наявні всі підстави для висновку, що дане майно є власністю ОСОБА_1 .
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 січня 2008 року ВКС № 852001, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Тищенко О. І., зареєстровано в реєстрі за АДРЕСА_2 .
29 квітня 2012 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно з яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 придбав у власність указане домоволодіння за 15 700 дол. США.
Відповідно до умов даного договору нерухомість переходить у власність покупця з моменту повної передачі грошових коштів, а продавець передає ключі та документи на будинок. У договорі зазначено, що він підлягає оформленню у нотаріуса. Зазначений договір укладений в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Згідно з розпискою ОСОБА_4 29 квітня 2012 року він отримав від ОСОБА_1 15 700 дол. США за продаж указаного домоволодіння.
Указаний договір нотаріально не посвідчений.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Спадкоємцями ОСОБА_4 за законом є його дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.