ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 712/14250/17
провадження № 61-38993св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - виконавчий комітет Черкаської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Житлово-будівельний кооператив-75,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року, ухвалене у складі судді Пироженко В. Д., та постанову апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Бородійчука В. Г.,Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Житлово-будівельний кооператив-75, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради в частині затвердження рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу-75 про прийняття у члени кооперативу.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13 листопада 1985 року № 596 затверджено рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу-75, яким прийнято у члени кооперативу ОСОБА_4 із закріпленням за нею на сім`ю у складі трьох осіб (вона, син і дочка) двох кімнат у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 .
Вважає зазначене рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради неправомірним, оскільки зазначену квартиру отримав він як член кооперативу, а ОСОБА_4, з якою на той час вони перебували у шлюбі, вселилася до неї як член його сім`ї.
Після розірвання шлюбу рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 січня 1985 року поділено між подружжям паєнагромадження і визнано за ОСОБА_4 паєнагромадження на суму 3 194,42 карбованців, а за позивачем - на суму 1 784,32 карбованців. Також встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 .
Вважає, що виконавчий комітет Черкаської міської ради помилково ототожнив поняття паєнагромадження, який є просто грошовою вартістю паю, із поняттям паю, право на який зумовлює право на членство у кооперативі. За таких обставин не було правових підстав для прийняття ОСОБА_4 у члени Житлово-будівельного кооперативу-75.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4, будучи прийнятою у 1985 році у члени кооперативу, у 1992 році виплатила свою частину пайових внесків і заповіла набуту нею частину квартири ОСОБА_2, що порушує його права як дійсного власника цієї квартири.
За таких обставин просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13 листопада 1985 року № 596 в частині затвердження рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу-75 від 26 вересня 1985 року про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_4 із закріпленням за нею на сім`ю у складі трьох осіб (вона, син і дочка) двох кімнат у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 (пункт 12 рішення).
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для визнання оскаржуваного рішення незаконним, так як воно прийняте виконавчим комітетом Черкаської міської ради у межах компетенції і у спосіб, визначений законодавством.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року - без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року і постанову апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 січня 1985 року поділ квартири АДРЕСА_1 не здійснювався, а лише встановлено порядок користування нею і поділено між подружжям паєнагромадження.
Вважає, що визнання за ОСОБА_4 права власності на частину паєнагромаджень не породжує у неї право на членство у кооперативі, а лише підтверджує її право на частину грошових коштів, внесених як пай.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Вказав, що позивач не зазначив, у чому полягає неправомірність дій виконавчого комітету Черкаської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, а його доводи зводяться до незгоди із рішенням Житлово-будівельного кооперативу-75 від 26 вересня 1985 року про прийняття ОСОБА_4 у члени кооперативу. На час ухвалення рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 січня 1985 року чинне на той час законодавство узагалі не передбачало можливість переходу квартири у будинку будівельно-житлового кооперативу у приватну власність, тому рішення про встановлення порядку користування квартирою за правовими наслідками фактично прирівнювалося до її поділу.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 3 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанції фактичні обставини справи
Суди встановили, що на підставі рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів м. Черкаси від 12 серпня 1981 року ОСОБА_1 на сім`ю із чотирьох осіб (він, дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6 ) видано ордер від 24 серпня 1981 року № 34/62 на право зайняття трьох кімнат загальною площею 42,87 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 . Даний будинок перебував у кооперативній власності Житлово-будівельного кооперативу-75.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 1984 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 січня 1985 року поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 внесені станом на відповідну дату пайові внески і визнано за позивачем право на паєнагромадження на суму 1 784,32 рублів, а за ОСОБА_4 - на суму 3 194,42 рублів. Також цим рішенням встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 .
13 листопада 1985 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відкрито окремі рахунки для сплати накопичувального паю: 075048/1 та 075048/2 відповідно.
Рішенням загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу-75 від 26 вересня 1985 року вирішено прийняти ОСОБА_4 із сім`єю у складі трьох осіб (вона, дочка і син) у члени Житлово-будівельного кооперативу-75 і закріплено за нею дві кімнати у квартирі АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 13 листопада 1985 року № 596 затверджено рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу-75 від 26 вересня 1985 року про прийняття ОСОБА_4 із сім`єю у складі трьох осіб (вона, дочка і син) у члени Житлово-будівельного кооперативу-75 із закріпленням за нею двох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 16 вересня 2009 року № 490 розмір сплаченого ОСОБА_4 паю складає 6 389,75 карбованців. Вартість квартири виплачена повністю. Заборгованості немає.
Відповідно до довідки від 12 листопада 2015 року № 168 розмір сплаченого ОСОБА_1 паю складає 3 568,64 карбованців. Вартість квартири виплачена повністю. Заборгованості немає.
Таким чином, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 виплачено загальну будівельну вартість квартири 9 958 карбованців.
Накопичувальний пай за рахунком 075048/1 ОСОБА_1 повністю сплатив у жовтні 1990 року, а ОСОБА_4 за рахунком 075048/2 повністю сплатила накопичувальний пай у грудні 1992 року.
З показів свідка ОСОБА_7 суди встановили, що вона була присутня на зборах членів Житлово-будівельного кооперативу-75 26 вересня 1985 року. Про прийняття колишньої дружини у члени кооперативу ОСОБА_1 був обізнаним, хоча фактично проживав не у спірній квартирі, а у с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.