ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 382/1142/18
провадження № 61-47539св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та у спілкуванні з нею.
Позов мотивовано тим, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 5 вересня 2013 року визнано мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо участі позивача у вихованні сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкуванні з ним.
Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 6 липня 2016 року № 196 встановлено можливість та доцільність зміни участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак відповідач відмовляється виконувати вказане розпорядження та почала чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною.
Посилаючись на викладені обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у вихованні сина та спілкуванні з ним, а також завчасно повідомляти про обставини, що унеможливлюють побачення з дитиною. Визначити його участь у спілкуванні та вихованні сина наступним чином: кожну першу та третю суботу місяця о
9 год забирати сина і перебувати з ним за місцем свого проживання у
АДРЕСА_1 та повертати дитину матері до 17 год неділі, а у зимовий час - до 16 год неділі; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год до 14 год спілкуватися з дитиною за місцем проживання матері - у
АДРЕСА_2 , або ж у іншому місці, визначеному батьком за погодженням з матір`ю дитини; забирати сина у дні народження дитини і перебувати з ним з 12 год до 16 год; для повноцінного відпочинку та оздоровлення дитини забирати сина і перебувати з ним не менше 7 календарних днів та не більше 14 календарних днів один раз у зимовий період та один раз у літній період.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 3 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення ОСОБА_1 побачень із сином: кожну першу та третю суботу місяця з 9 год до 13 год за місцем проживання дитини у АДРЕСА_2 ; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год до 12 год за місцем проживання сина ОСОБА_4 у АДРЕСА_2 чи в іншому місці, визначеному батьком за погодженням з матір`ю дитини; спільного відпочинку разом з дитиною за домовленістю з матір`ю дитини протягом 21 календарного дня у літній період.
За взаємною домовленістю батьків, з урахуванням віку дитини та її бажання, батьки проводять дні народження дитини, а також інші святкові дні за календарем разом із сином.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що такий спосіб участі батька у вихованні дитини визначено висновком органу опіки та піклування і відповідає інтересам дитини, яка є інвалідом, та в силу захворювання потребує уникнення зайвих стресових ситуацій, що протипоказано дітям з діагнозом дитячий аутизм.
Додатковим рішенням Яготинського районного суду Київської області
від 13 червня 2018 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 3 травня 2018 року в частині визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінено.
Встановлено ОСОБА_1 побачення із сином наступним чином: кожну першу та третю суботу місяця з 9 год до 14 год неділі за місцем проживання батька ОСОБА_1 - у АДРЕСА_1 ; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год до 12 год за місцем проживання матері ОСОБА_2 - у АДРЕСА_2 або в іншому місці, визначеному батьком за погодженням з матір`ю дитини.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановлений судом першої інстанції порядок участі батька у вихованні сина є необґрунтованим, позаяк побачення позивача з сином зведені до мінімуму, й проводити ці побачення з дитиною лише за місцем проживання матері та після узгодження з нею є порушенням прав батька на участь у вихованні дитини. У такому разі позивач не зможе у достатній мірі спілкуватися з сином, приділяти йому увагу, приймати участь у його розвитку та вихованні, що є порушенням вимог статті 157 Сімейного кодексу України. Спілкування батька з сином за місцем його проживання піде на користь дитині, а висновок суду першої інстанції про те, що встановлений діагноз сину позивача є перешкодою для зустрічей з батьком за місцем його проживання, суд апеляційної інстанції вважав помилковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року скасувати, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 3 травня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, заявник указує на те, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено діагноз дитячій аутизм, у зв`язку з чим визначений судом апеляційної інстанції спосіб участі позивача у вихованні сина може нашкодити дитині, про що обґрунтовано вказано у рішенні суду першої інстанції. Такий висновок суду першої інстанції, на думку ОСОБА_2, відповідає усталеній судовій практиці, зокрема, висновкам Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеним в ухвалі від 7 червня 2017 року в справі № 752/10908/15-ц та в ухвалі від 19 червня 2017 року у справі № 361/7295/15-ц, а також висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 лютого 2018 року в справі № 658/4895/14?ц та у постанові від 4 липня 2018 року в справі № 718/2542/16?ц.
Посилаючись на викладені обставини, просить касаційну скаргу задовольнити.
Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до незаконності та необґрунтованості постанови апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визначення способу участі батька у вихованні сина, в якій суд ухвалив нове рішення; у іншій частині судове рішення суду апеляційної інстанції не оскаржено.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 6 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Яготинського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 382/1142/16-ц.
Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 9 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому
просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
У березні 2019 року служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області подала відповідь на відзив ОСОБА_1, у якій вказувала на недоцільність будь-якої зміни середовища для малолітнього ОСОБА_4, ураховуючи його захворювання, у зв`язку з чим, на думку служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації, касаційну скаргу ОСОБА_2 належить задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 28 квітня 2012 року до 12 травня 2014 року перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 травня
2014 року. Сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина є інвалідом та має наступні захворювання: дитячий аутизм з якісними порушеннями реципрокної соціальної взаємодії, комунікації; системне недорозвинення мовлення І рівня; когнітивна недостатність до рівня легкої розумової відсталості; гіперактивні форми поведінки, що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1302 комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна психоневрологічна лікарня № 2" від 1 червня 2017 року та консультативним висновком комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна психоневрологічна лікарня № 2" від 20 жовтня 2017 року.
Дитина проживає разом із матір`ю у АДРЕСА_2 .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 5 вересня 2013 року визнано мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо участі позивача у вихованні сина - ОСОБА_4 та спілкуванні з ним. Зокрема, побачення батька з сином відбувається за місцем проживання матері дитини у АДРЕСА_2 у її присутності: кожного понеділка з 11 до 15 години та кожної суботи з 12 до
16 години.
Звертаючись до ОСОБА_2 з позовом, позивач указував на те, що вказана мирова угода вирішила питання його участі у вихованні дитини на час її визнання, проте з того часу життєві обставини змінились і мирова угода не відповідає реаліям, які склались на час подання позову.
Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 6 липня 2016 року № 196 "Про участь батька у вихованні дитини" встановлено порядок участі батька - ОСОБА_1 у вихованні сина, який після розірвання шлюбу між батьками проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 .
Кожну першу та третю суботу місяця щонайменше з 9 год батько може забирати сина та перебувати з ним за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 і повертати сина матері до 16 год неділі в зимовий час та до 17 год у літній час. Кожну другу та четверту суботу місяця щонайменше з 10 год до 12 год батько може спілкуватись з сином за місцем його проживання у АДРЕСА_2 чи у іншому місці, визначеному батьком за погодженням із матір`ю дитини. За взаємною домовленістю батьків, з урахуванням віку дитини та її бажання, батьки проводять дні народження дитини, а також інші святкові дні за календарем разом із сином. Для організації змістовного відпочинку дитини та його літнього оздоровлення батько має право на спілкування з дитиною протягом не менше як 18 календарних днів незалежно від черговості побачень.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншими засобами зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування з дитиною, у випадку хвороби дитини негайно повідомляти про це батька дитини.
Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 6 березня 2018 року № 95 "Про внесення змін до розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 6 липня 2016 року № 196" викладено у новій редакції підпункти 1, 4 пункту 1 вказаного розпорядження. Відповідно до внесених змін батько може перебувати та спілкуватись із сином за місцем проживання сина -
у АДРЕСА_2 кожну першу та третю суботу місяця щонайменше з 9 год до 13 год. Для організації змістовного відпочинку дитини та його літнього оздоровлення батько за домовленістю з матір`ю має право на спілкування з дитиною не менше як
21 календарний день незалежно від черговості побачень.
Вказане розпорядження узгоджується із висновком служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області
від 6 березня 2018 року № 85.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийняті постанови
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.