Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 712/5458/17
провадження № 61-48452ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Мисан Алла Олексіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2018 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Апеляційного суду Черкаської області
від 15 листопада 2018 рокуу складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про визнання кредитного договору недійсним.
Обґрунтовуючи позов вказувала, що 22 листопада 2006 року між нею
та Відкритим акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона, як позичальник, отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на суму
27 000,00 дол. США на строк до 21 листопада 2018 року зі сплатою 12,5 % річних.
До кредитного договору було укладено додаткову угоду № 1 від 16 лютого
2009 року, додаткову угоду № 2 від 07 квітня 2009 року та додаткову угоду № 3 від 29 квітня 2010 року.
В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір іпотеки № ФВД1_02-06/00, за яким ОСОБА_1, ОСОБА_3
та ОСОБА_4 в іпотеку кредитору передали належну їм на праві приватної власності трикімнатну квартиру у АДРЕСА_1 .
Крім того, на забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір поруки із ОСОБА_2 .
Посилалась на те, що при підписанні кредитного договору та додаткових угод
до нього банком було порушено її законні права, а саме кредитний договір
від 22 листопада 2006 року № ФВ 02-06/00 за своїм змістом і текстом
не відповідає законодавству України, інтересам та волі позивача, відповідачем не проведено переддоговірної роботи, позивача не було повідомлено
про орієнтовну сукупну вартість кредиту, наявні форми кредитування, відмінності між ними, про методи нарахування відсотків, та як обраний метод буде впливати на зобов`язання споживача, що ввело її, як позичальника, в оману і позбавило можливості контролювати, яким чином банк розподіляє платежі
на тіло та відсотки, скільки ще коштів їй потрібно сплатити, також у кредитному договорі відсутні встановлені законодавством обов`язкові умови, які необхідні для його укладення.
Крім того, банком порушено істотну умову кредитного договору, що стосується його предмета, оскільки зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, натомість кредитним договором відповідно до умов Кредитного договору визначено валюту зобов`язання в іноземній валюті.
З огляду на наведене, просила суд визнати кредитний договір від 22 листопада 2006 року недійсним з моменту його укладання, зобов`язати приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку за договором іпотеки, Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію, а саме: зобов`язати банк повернути позивачеві сплачені за кредитним договором відсотки, пеню, штрафні санкції, комісію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2018 року
в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що підписання позивачем договору кредиту є свідченням її згоди на прийняття всіх умов договору, згідно з якими вона зобов`язалася перед кредитором за виконання нею свого обов`язку. При цьому суд вважав доведеним той факт, що банк мав всі правові підстави для укладення кредитного договору та надання кредиту в іноземні валюті. Позивач була належним чином ознайомлена з умовами кредитування та отримала кредит саме на таких умовах, які вважала прийнятними для себе, і займаючи на момент отримання кредиту посаду заступника начальника Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації, мала об`єктивну можливість здійснити оцінку запропонованих умов кредитування та здійснити свідомий вибір щодо добровільного укладення чи неукладення кредитного договору на запропонованих банком умовах.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав,
що позивач не спростувала презумпції правомірності оспорюваного кредитного договору, тому рішення суду з приводу цих доводів є законним
та обґрунтованим, відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2018 року,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року скасувати
й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій
не надано правової оцінки її поясненням про те, що договір містить нечіткі
та незрозумілі умови, які можуть тлумачитись по різному, що вводить в оману щодо їх змісту.
Також зазначає, що кредитор перед укладенням кредитного договору не провів
з нею переддоговірну роботу та не пояснив умови договору у валюті і не довів
до її відома інформацію щодо валютних ризиків; банківські виписки щодо руху коштів за кредитним договором не містять необхідних відомостей про стан виконання зобов`язання.
Посилається також на те, що, на її думку, судами перекручені фактичні обставини справи щодо предмета дослідження та висновки експертного економічного дослідження.
Вважає, що наведені обставини безпідставно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій як такі, що порушують її права як споживача банківських послуг, у зв`язку з чим кредитний договір є недійсним.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник, не погоджуючись
із доводами касаційної скарги в повному обсязі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
В обґрунтування своєї позиції вказує, що ОСОБА_1 не заперечує факт отримання валютних коштів за кредитним договором, нею не доведено введення її, як споживача банківських послуг, в оману через нероз`яснення валютних ризиків. Висновок судів про те, що позивачеві, як споживачу банківських послуг, надано вичерпну інформацію щодо кредиту, розрахунку
за платежами, реальної відсоткової ставки та абсолютного подорожчання кредиту, зроблено на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів.
До того ж, у відзиві зазначається, що вимоги щодо реальної відсоткової ставки та зазначення абсолютного значення подорожчання кредиту, а також валютних ризиків не були обов`язковими на час укладення оспорюваного кредитного договору.
Крім того, у відзиві вказується, що позивачем пропущено строк позовної давності, адже всі умови, які за доводами позивача свідчать про недійсність договору, були відомі з 22 листопада 2016 року, з часу укладення кредитного договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 712/5458/17
із Соснівського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2020 року справу № 712/5458/17 передано судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що 22 листопада 2006 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ФВ 02_06/00, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом
27 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних, з кінцевим терміном повернення
до 21 листопада 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позичальником, банком та третіми особами укладено договір іпотеки
№ ФВД1_02-06/00, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 і майнові поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали в іпотеку кредитору квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, на забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір поруки із ОСОБА_2
ВУ період з 22 листопада 2006 року до 28 вересня 2007 року позичальник зверталася до банку із заявами на видачу частини кредитних коштів на загальну суму 24 012,00 доларів США, про що свідчать матеріали справи, а саме виписка за позичковим рахунком позичальника за період з 22 листопада 2006 року
до 28 вересня 2007 року.
До кредитного договору між банком та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди: № 1 від 16 лютого 2009 року про встановлення черговості погашення заборгованості; № 2 від 07 квітня 2009 року про зміну відсоткової ставки
та новий перерахунок розміру платежів; № 3 від 29 квітня 2010 року про зміну умов договору щодо права кредитора вимагати дострокового виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, про страхування власного життя та про право банку у разі прострочення строків виконання зобов`язання вносити інформацію щодо позичальника до єдиної інформаційної системи обліку позичальників.
Під час розгляду цивільної справи № 712/3811/15-ц за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 січня 2016 року, була призначена судова економічна експертиза, висновком якої
від 28 квітня 2016 року № 57/280/16-23 підтверджено відповідність документального оформлення операцій банком з надання кредитів та повноти нарахування та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності
до умов кредитного договору, без грубих порушень нормативних актів,
що регулюють порядок видачі, погашення кредитів, їх обліку та контролю
за виключенням окремих положень, які не були обумовлені в кредитному договорі.
Під час дослідження документально підтверджено видачу ОСОБА_1 грошових коштів в іноземній валюті шляхом перерахування обумовленої суми грошових коштів на поточний рахунок позичальника, як передбачено умовами кредитного договору від 22 листопада 2006 року № ФВ_02-06/00.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду