Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 280/1003/15
провадження № 61-434св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня
2016 року у складі судді Щербаченко І. В. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 рокуу складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2
про виділ частки майна в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позову зазначав, що сторони у справі в рівних частках
є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Оскільки в добровільному порядку вони не можуть досягти згоди щодо поділу житлового будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 просив суд виділити йому в натурі, як другому співвласнику частини житлового будинку, за варіантом № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016, а саме 45/100 частин вказаного вище будинку з надвірними будівлями та спорудами й виділити йому в натурі для доступу до цієї частини будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку за першим варіантом судової земельно-технічної експертизи
№ 286/293/02-2016 площею 508 кв. м (що на схемі зображена під № 2)
та земельну ділянку площею 742 кв. м (що на схемі зображена під № 3), в тому числі земельну ділянку під № 2-1 загальною площею 3,9 кв. м, що передається
з обмеженим використанням співвласнику № 1 для обслуговування та поточного ремонту господарських будівель, виділити йому в натурі за першим варіантом поділу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства,
як другому співвласнику (що на схемі зображена під № 2) площею 1 557,5 кв. м,
а судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області
від 21 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено в натурі будинок АДРЕСА_1 та спірні земельні ділянки між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної
та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016.
ОСОБА_2 в натурі виділено 55/100 частин будинку вартістю 116 044,00 грн.
ОСОБА_1 в натурі виділено 45/100 частин будинку вартістю 94 656,00 грн.
Припинено право спільної часткової власності на спірний будинок.
Сторони зобов`язано провести роботи з ізоляції окремих виділених частин будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Проведено поділ в натурі земельних ділянок з кадастровими номерами 1822583003:02:001:0041 та 1822583003:02:001:0042, на яких розташований будинок, із визначенням точок поділу, відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 5 120,00 грн за проведення експертизи та судовий збір у розмірі 324,00 грн.
Ухвалюючи рішення щодо поділу будинку та земельної ділянки
між співвласниками за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016, суд першої інстанції керувався положеннями статті 365 ЦК України та виходив з того,
що запропонований експертом перший варіант поділу будинку та відповідний варіант поділу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд передбачає відступ від ідеальних часток співвласників. Однак позивач просить виділити йому в натурі частину будинку із господарськими спорудами
та відповідну частину земельної ділянки з цільовим призначенням
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що відповідає арифметичній частці 45/100, тобто менше, ніж його частка у спільній частковій власності, без виплати грошової компенсації відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року в частині поділу житлового будинку скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення.
Здійснено поділ в натурі на дві відокремлені квартири
АДРЕСА_2 згідно 2-го варіанту висновку повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17.
Виділено ОСОБА_2 квартиру № 1, що складає 51 / 100 частин житлового будинку, загальною площею 34,2 кв. м, вартістю 58 839,00 грн .
Виділено ОСОБА_1 , що складає 49/100 частин житлового будинку загальною площею 33,3 кв. м. вартістю 54 216,00 грн.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на спірне нерухоме майно.
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями зобов`язано сторони провести ремонтно-будівельні роботи, зазначені у варіанті № 2
до висновку експерта від 28 жовтня 2016 року № 334/10-2016 у приміщеннях,
які виділені в натурі кожному співвласнику будинку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток у житловому будинку в розмірі 2 311,50 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 606,33 грн судового збору
за подання апеляційної скарги та 6 750,00 грн судових витрат за проведення судової експертизи.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд дійшов висновку, що обраний судом першої інстанції варіант поділу будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016 не можна розглядати як такий, що відповідає інтересам обох співвласників, порядку користування спірною нерухомістю
та присадибною земельною ділянкою, що склався між сторонами
З огляду на вказане, апеляційний суд вирішив провести поділ спірного будинку на підставі другого варіанту повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17, дійшовши висновку, що цей варіант
є найбільш наближеним до часток сторін, 51/100 та 49/100/. При цьому
не порушується цілісність каркасу будинку, необхідність проведення, передбачених цим варіантом переобладнань, не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль. Також при поділі за вказаним варіантом не порушуються права та інтереси сторін, їх частки мінімально відрізняються від ідеальних, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими будівлями та спорудами компенсується у грошовому еквіваленті і ця компенсація є незначною, 2 311,50 грн, а відтак не є тягарем
для іншої сторони.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що таким поділом враховується фактичний порядок користування будинком, який вже склався між сторонами.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 грудня 2017 року, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права
й неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня
2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року щодо поділу будинку й ухвалити в цій частині нове рішення, яким йому виділити 55/100 часток будинку, а ОСОБА_1 - 45/100 часток, згідно з третім варіантом повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня
2017 року № 36/48-16-17. Судові рішення в частині поділу земельної ділянки скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не у повній мірі дослідили докази, які свідчать про усталений порядок користування сторонами будинком, не врахували, що частки сторін є рівними, до того ж не врахували,
що ОСОБА_1 у спірному будинку не проживає і не несе витрат на утримання такого нерухомого майна. Також ОСОБА_2 не погоджується з висновками як первинної, так і повторної експертизи, при цьому вказує, що він не був присутній під час проведення експертом замірів.
Також зазначає, що апеляційний суд помилково погодився з висновками суду першої інстанції про поділ земельних ділянок, не взявши до уваги висновок повторної експертизи від 02 жовтня 2017 року, відповідно до якої встановлено значну розбіжність між зовнішніми межами земельних ділянок з кадастровими номерами 1822583003:02:001:0041 та 1822583003:02:001:0042, розташованих
за адресою:
АДРЕСА_1 , встановлених каталогом координат, внесених
до Поземельної книги Державного земельного кадастру, та фактично існуючими межами на місцевості, для усунення якої необхідно здійснювати відповідні виправлення в технічній документації із землеустрою.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
Відзивів (заперечень) на касаційну скаргу ОСОБА_2 до Верховного Суду
не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 280/1003/15-ц
з Коростишівського районного суду Житомирської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що сторони в рівних частках є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування від 19 лютого 2011 року.
До складу спадщини також входять земельна ділянка площею 0,5615 га
з кадастровим номером 1822583003:02:011:0041, що розташована
по АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 1 557,5 кв. м з кадастровим номером 1822583003:011:0042, яка знаходиться за вказаною вище адресою, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Сторони, як співвласники, не можуть у добровільному порядку дійти згоди щодо користування і розпорядження нерухомим майном, яке перебуває у їх спільній частковій власності, тому ОСОБА_1 подано позов на підставі статті 364 ЦК України.