Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 523/7813/17-ц
провадження № 61-40682св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2018 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Калараш А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") з позовом про визнання недійсним договору факторингу та визнання припиненим договору відступлення права вимоги.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11292852000; з метою забезпечення виконання зобов`язання за цим договором, між ними укладено іпотечний договір б/н від 04 лютого 2008 року, зареєстрований у реєстрі за номером 264, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1 .
13 лютого 2012 року ПАТ "Укрсиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до договору факторингу № 2 свої права вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором № 11292852000 від 04 лютого 2008 року.
Крім того за договором відступлення від 13 лютого 2012 року ПАТ "Укрсиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" права вимоги за іпотечним договором б/н від 04 лютого 2008 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
Вважає договір факторингу таким, що укладений із порушенням норм чинного законодавства України, яке діяло на час його укладання, внаслідок чого ТОВ "Кей-Колект" позбавлено права вимоги по кредитному договору, і відповідно не може вимагати повернення такого зобов`язання за рахунок предмета іпотеки.
Тому дія договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки укладеного 13 лютого 2012 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" відносно квартири АДРЕСА_1 має бути припинена.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Суворововського районного суду м. Одеси від 19 червня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір факторингу №2 від 13 лютого 2012 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" у частині прав вимог по кредитному договору №11292852000 від 04 лютого 2008 року, укладеному між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 . Визнано припиненим договір відступлення прав вимог за договорами іпотеки від 13 лютого 2012 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" у частині іпотечного договору б/н від 04 лютого 2008 року, зареєстрованого в реєстрі під №264, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення оспорюваного договору факторингу №2 від 13 лютого 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" у частині прав вимоги за кредитним договором № 11292852000 від 04 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 діюче на той час розпорядження "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг" Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 3 квітня 2009 року (далі - розпорядження), не передбачало право фактора придбавати відступну вимогу до фізичної особи не суб`єкта господарювання і тому укладання фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням вказаного розпорядження. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Іпотека має похідний від основного зобов`язання характер і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2018 року заочним рішенням Суворововського районного суду м. Одеси від 19 червня 2017 року скасовано в задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при укладанні оспорюваного договору було дотримано вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинення, а позивач не довела факту порушення її прав, у зв`язку з укладенням вищезгаданого договору. Відсутність підстав для визнання недійсним договору факторингу в частині кредитного договору не надає підстав для припинення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеного у забезпечення даного кредитного договору. При укладенні договору відступлення сторонами дотримано всіх істотних умов, дотримано законодавство щодо змісту та форми вказаного правочину.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 523/7813/17-ц, витребувано її з Суворовського районного суду м. Одеси.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу передано Бурлакову С. Ю .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час укладення спірного договору факторингу діяли обмеження щодо укладення такого договору, які встановлені Положенням в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договором факторингу до боржників фізичних осіб.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2018 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що судове рішення суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Зазначало, що закон не обмежує передачу прав кредитора у зобов`язанні за договором факторингу категорією боржників, право вимоги до яких відступається за цим договором.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 04 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11292852000;
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №11292852000 від 04 лютого 2008 року, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір б/н від 04 лютого 2008 року, зареєстрований в реєстрі під № 264, посвідчений приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., в силу якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1.
13 лютого 2012 року ПАТ "Укрсиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до договору факторингу № 2, свої права вимоги за зобов`язаннями позивача по кредитному договору № 11292852000 від 04 лютого 2008 року;
13 лютого 2012 року змінений іпотекодержатель по вищевказаному іпотечному договору на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладеного між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кей-Колект".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду