ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 431/5519/16-ц
провадження № 61-43796св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Карпенко С. О. (судді-доповідача),
суддів: Антоненко Н. О., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним - Кредитна спілка "Імперіал ЛТД",
відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Авалян Н. М., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року Кредитна спілка "Імперіал ЛТД" (далі - КС "Імперіал ЛТД") звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 8 лютого 2014 року між КС "Імперіал ЛТД" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 4209, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит на 60 місяців у розмірі 11 000 грн зі сплатою 12% річних.
Порушивши умови кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим станом на 21 листопада 2016 року утворилась заборгованість у сумі 413,86 грн.
З урахуванням уточнених у лютому 2017 року позовних вимог КС "Імперіал ЛТД" просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 653,64 грн.
У лютому 2017 року КС "Імперіал ЛТД" звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4209, яка на 23 лютого 2017 року становить 653,64 грн.
У квітні 2017 року КС "Імперіал ЛТД" звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4209, що на 21 квітня 2017 року становить 377,13 грн.
У червні 2017 року КС "Імперіал ЛТД" звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4209, яка на 14 червня 2017 року становить 363,66 грн.
За кожним із поданих позовів відкриті окремі провадження, об`єднані у подальшому в одне.
Посилаючись на викладене, КС "Імперіал ЛТД" просила про задоволення позову.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до КС "Імперіал ЛТД", у якому просив визнати дії КС "Імперіал ЛТД" щодо односторонньої зміни процентної ставки неправомірними та зобов`язати КС "Імперіал ЛТД" здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 4209 від 8 лютого 2014 року з урахуванням процентної ставки, яка діяла на час укладення цього кредитного договору.
Посилався на те, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що відносини, які склалися між ним і КС "Імперіал ЛТД", регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".
ОСОБА_1 вказував, що 8 лютого 2014 року між ним і КС "Імперіал ЛТД" укладений договір кредитної лінії № 4209, відповідно до пункту 3.1 якого процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних від суми неповерненого кредиту.
Зазначав, що після звернення КС "Імперіал ЛТД" до суду з відповідним позовом він дізнався про збільшення удвічі суми процентів за користування кредитом. У зв`язку із цим він неодноразово звертався до кредитної спілки з вимогами повідомити йому підстави для такого збільшення, але тільки під час судового засідання у серпні 2017 року кредитна спілка надала витяг з протоколу № 247 засідання кредитного комітету КС "Імперіал ЛТД" від 1 вересня 2016 року, відповідно до якого процентна ставка за кредитом збільшена до 24% річних. Посилався, що ані про проведення кредитного комітету, ані про сам факт збільшення процентної ставки та про виникнення у нього обов`язку зі сплати процентів за користування кредитом саме в цій сумі, його ніхто не повідомляв.
Так як кредитна спілка завчасно не повідомила його про майбутню зміну розміру платежів, а самостійно, всупереч чинному законодавству, змінила його обов`язок зі сплати процентів за користування кредитом, ОСОБА_1 просив про задоволення позову, оскільки заборгованість за кредитним договором утворилась унаслідок неправомірного підвищення кредитною спілкою в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року, ухваленим у складі судді Озерова В. О., у задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії КС "Імперіал ЛТД" щодо односторонньої зміни процентної ставки неправомірними та зобов`язано КС "Імперіал ЛТД" здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 4209 від 8 лютого 2014 року з урахуванням процентної ставки, яка діяла на час укладення цього договору.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
Частиною шостою передбачено, що в разі невиконання кредитодавцем вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, при підвищенні процентної ставки кредитодавець не має права вимагати від споживача сплати платежів згідно з новим графіком платежів, розрахованим на підставі підвищеної процентної ставки. До дати виконання вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначеної у відповідному повідомленні, направленому споживачу в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, платежі, що залишаються до сплати, розраховуються за процентною ставкою, що діяла до дати підвищення.
Суд першої інстанції вважав, що оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 повідомлення про збільшення процентної ставки з 30 вересня 2016 року, зокрема, з 12% річних до 24% річних за кредитним договором від 8 лютого 2014 року, дійшов висновку про порушення процедури зміни процентної ставки і, як наслідок, визнав дії КС "Імперіал ЛТД" щодо односторонньої зміни процентної ставки неправомірними і зобов`язав здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 4209 від 8 лютого 2014 року з урахуванням ставки, яка діяла на час укладення цього договору.
Отже, встановивши, що кредитодавець не дотримався процедури збільшення процентної ставки та належним чином не повідомив позичальника про зміну процентної ставки, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову і наявність правових підстав для задоволення зустрічного.
Постановою апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь КС "Імперіал ЛТД" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 808,29 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення первісного позову та відмовляючи у задоволенні зустрічного, апеляційний суд виходив з того, що кредитним договором сторони передбачили, що в разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит може за рішенням кредитного комітету визначатись кредитом з підвищеним ризиком (пункт 3.7 договору).
Апеляційний суд установив, що позичальник прострочив сплату платежу, і 1 вересня 2016 року на засіданні кредитного комітету КС "Імперіал ЛТД" прийнято рішення про визнання наданого ОСОБА_1 кредиту кредитом з підвищеним ризиком; також встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувались позичальнику виходячи з 12% річних, а з 30 вересня 2016 року - виходячи з 24% річних.
Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд вважав, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо умов договору, а відтак, позичальник погодився на те, що процентна ставка може бути збільшена вдвічі у разі несвоєчасного надходження планового платежу. За таких обставин апеляційний суд вважав, що підвищена процентна ставка не може вважатись підвищеною позивачем в односторонньому порядку, оскільки розмір підвищеної ставки та підстави для її збільшення погоджені під час укладення договору. Апеляційний суд також вказував на те, що в договорі сторони не передбачили попередньої процедури повідомлення позичальника про збільшення процентної ставки.
Стягуючи заборгованість за кредитним договором, апеляційний суд виходив з того, що позичальник не виконав умов кредитного договору, що є підставою для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив постанову апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року скасувати і залишити в силі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що відповідно до статті 1056-1 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що, якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
Таким чином, підставою для змінення процентної ставки за кредитним договором є завчасне повідомлення позичальника про майбутнє змінення процентної ставки. Вирішуючи справу та скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначеного не врахував, що на думку заявника, призвело до неправильного вирішення справи.
Посилаючись на викладене, заявник просив постанову апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року як законне і обґрунтоване.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2019 року КС "Імперіал ЛТД" подала заперечення на касаційну скаргу, у яких послалась на безпідставність її доводів. Зазначала, що при укладенні кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, в тому числі і про умови зміни процентної ставки, тому доводи щодо неповідомлення позичальника про зміну процентної ставки за кредитним договором є безпідставними. Також зазначала, що внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань утворилась заборгованість, яку кредитна спілка вправі вимагати від позичальника.
КС "Імперіал ЛТД" вважає, що рішення апеляційного суду є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, тому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою і ухвалою цього ж суду від 25 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 8 лютого 2014 року КС "Імперіал ЛТД" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4209, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит на 60 місяців у розмірі 11 000 грн зі сплатою 12% річних.
Відповідно до пунктів 3.7, 3.8 кредитного договору кредитна спілка у разі прострочення обов`язкового платежу може надати вказаному кредиту статус кредиту з підвищеним ризиком та збільшити проценту ставку за користування кредитом до 24% річних.
1 вересня 2016 року на засіданні кредитного комітету КС "Імперіал ЛТД" прийнято рішення, оформлене протоколом № 247, згідно з яким отриманий ОСОБА_1 кредит визнано кредитом з підвищеним ризиком.
З 30 вересня 2016 року проценти за користування кредитом від 8 лютого 2014 року № 4209 нараховуються позичальнику, виходячи з 24% річних.
Також суди попередніх інстанцій встановили, що КС "Імперіал ЛТД" у період з 23 листопада 2016 року до 15 червня 2017 року подала до суду чотири позовні заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №4209 від 8 лютого 2014 року, яка виникла, зокрема:
станом на 21 листопада 2016 року - у сумі 413,86 грн;
станом на 23 лютого 2017 року - у сумі 653,64 грн;