Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 341/2111/18
провадження № 61-1937св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство внутрішніх справ України, Галицьке відділення поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області, Генеральна прокуратура України, прокуратура Івано-Франківської області, Галицька прокуратура Івано-Франківської області, Верховний Суд України, Апеляційний суд Івано-Франківської області, Галицький районний суд Івано-Франківської області, слідчий суддя Максимчин Юрій Дмитрович, Європейський суд з прав і свобод людини,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у складі колегії суддів:
Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Галицького відділення поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, Генеральної прокуратури України, прокуратури Івано-Франківської області, Галицької прокуратури Івано-Франківської області, Верховного Суду України, Апеляційного суду Івано-Франківської області, Галицького районного суду Івано-Франківської області, слідчого судді
Максимчина Ю. Д., Європейського суду з прав і свобод людини про відшкодування моральної та майнової шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, місцевий суд виходив із того, що позивачем станом на 17 січня 2019 року не усунуто недоліки позовної заяви, які були встановлені ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року, копія якої була отримана позивачем 25 грудня 2018 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня
2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до цього ж суду, апеляційний суд виходив із того, що вимоги, вказані в ухвалі Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня
2018 року, про залишення позовної заяви без руху, які залишились невиконаними, не перешкоджають вирішенню суддею у встановленому законом порядку питання про відкриття провадження у справі, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, можуть бути з?ясовані та усунуті під час розгляду справи по суті.
Крім того, апеляційний суд вказав, що вимога суду першої інстанції щодо сплати позивачем судового збору, є безпідставною, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", згідно якої судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового з?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року та направити справу до суду першої інстанції. Відповідно до статей 262, 420 ЦПК України винести окрему ухвалу.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Прокуратура Івано-Франківської області, офіс Генерального прокурора України подали до Верховного Суду відзив, у яких просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Міністерство внутрішніх справ України подало до Верховного Суду пояснення, у яких просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, врахувавши аргументи наведені у поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Галицького відділення поліції, Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, Генеральної прокуратури України, прокуратури Івано-Франківської області, Галицької прокуратури Івано-Франківської області, Верховного Суду України, Апеляційного суду Івано-Франківської області, Галицького районного суду Івано- Франківської області, слідчого судді