ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 759/129/18
провадження № 61-3524 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Антонов",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у складі судді Журибеди О. М., постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у складі колегії суддів Поліщук Н. В., Шкоріної О. І., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з ДП "Антонов":
- авторську винагороду з урахуванням індексу інфляції з дня заборгованості у розмірі 115 264,10 доларів США, що еквівалентно 3 235 143,20 грн за курсом НБУ на 03 січня 2018 року;
- збитки внаслідок невиконання зобов`язань у розмірі 3 % річних, що становить 3457,92 доларів США, еквівалентних 97 054,30 грн за курсом НБУ на 03 січня 2018 року;
- пеню за прострочення видачі винагороди за кожний прострочений день з 28 лютого 2017 року в розмірі 0,04 % суми належної до сплати, що становить 13 923,90 доларів США, еквівалентних 390 805,30 грн за курсом НБУ на 03 січня 2018 року;
- 1 657 116,98 грн відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 1992 році в період роботи у Авіаційному науково-технічному комплексі імені О. К. Антонова, правонаступником якого є ДП "Антонов", позивачем разом з іншими двома працівниками створено технічне рішення "ІНФОРМАЦІЯ_1", якому надано правову охорону, на підтвердження чого 25 грудня 1997 року Держпатентом України видано патент № НОМЕР_1 на службовий винахід на ім`я роботодавця. Патент також видано і на території Російської Федерації.
У порушення статті 526 ЦК України, частини третьої статті 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" в редакції 1993 року, пункту 54 Тимчасового положення про правову охорону об`єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні відповідач не уклав з винахідниками письмовий договір про розмір та умови виплати винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, не визначив економічну цінність винаходу, чим порушив права позивача.
Зазначив, що на підприємстві діє наказ від 23 жовтня 1992 року № 642, додатком до якого є "Положення про патентно-ліцензійні комісії", а до повноважень цих комісій віднесено питання "4. Проекти угод між авторами та АНТК про розмір винагороди за використання або продаж ліцензії по запатентованим на ім`я АНТК винаходам".
Відповідач використовував винахід, застосовуючи його в конструкціях літаків Ан-124-100 і Ан-225, що дало змогу підвищити показники зносу деталей, а отже винахід мав значну економічну цінність.
Триваюче порушення прав позивача призвело до погіршення його здоров`я.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП "Антонов" про стягнення суми авторської винагороди за використання винаходу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами не було укладено договір про умови, порядок та розмір винагороди, наведений позивачем розрахунок економічної цінності не є належним доказом, з клопотанням про призначення відповідної експертизи сторони не звертались.
Позивач знав, що договір про виплату винагороди з ним не укладено і його право на одержання винагороди порушено з моменту реєстрації патенту (грудня 1997 року), тому у задоволенні позовних вимог про стягнення винагороди слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності.
Позивач не підтвердив належними та допустими доказами факт заподіяння йому діями відповідача моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та захворюванням і інвалідністю ІІ групи позивача.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, виключено з мотивувальної частини рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року посилання на застосування позовної давності, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що законодавством визначено, що необхідною умовою для виплати винагороди є наявність договору між винахідником і власником патенту, умовами якого визначається розмір і порядок виплати винагороди. При цьому, само по собі не укладення договору не може бути підставою для застосування цивільно-правової відповідальності з відшкодування втрат немайнового характеру.
Розрахунок позивача економічної цінності винаходу ґрунтується на припущеннях, належних та допустимих доказів визначення цього чинника матеріали справи не містять.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту наявності моральної шкоди, а в діях відповідача відсутня така неправомірна поведінка, яка потягнула б за собою настання відповідальності за завдання такої шкоди.
Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватись лише у випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб`єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити у позові не через пропуск позовної давності, а за безпідставністю вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що суди не врахували положень статті 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", відповідно до якої роботодавець повинен укласти письмовий договір з винахідником. Невиконання роботодавцем свого обов`язку дає право позивачу звертатися з вимогами про стягнення винагороди в судовому порядку.
Стверджує, що ДП "Антонов" ухиляється від укладення такого договору.
Зазначає, що відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому використання позивачем Інструкції про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи, і раціоналізаторські пропозиції, затвердження Головою Держкомітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів 15 січня 1974 року є обґрунтованим, відсутні інші нормативні акти, які встановлюють підстави для виплати винагороди авторам винаходів.
Уважає, що ДП "Антонов" було надано пільговий строк для виконання зобов`язань по укладенню письмового договору з винахідником, який закінчився встановленням факту невиконання відповідачем умов пункту 2.3.14 колективного договору з профспілковою організацією на ДП "Антонов".
Стверджує, що нехтування його правами на винагороду завдає йому моральних страждань, що негативно впливає на загальні захворювання та є загальновідомим фактом, розмір відшкодування моральної шкоди визначений за методикою проф. Ерделевського О. М., яка рішенням про державну реєстрацію від 03 березня 2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 "Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації моральних страждань".
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Деяка Я. В., який діє в інтересах ДП "Антонов", у якому представник відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.