ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 554/12083/15
провадження № 61-2049 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів Дряниці Ю. В., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просило стягнути з них на свою користь в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № 490059103 в сумі 129 987,75 грн, з яких 73 917,48 грн заборгованості по кредиту, 8298,35 грн заборгованості по відсотках, 47 771,92 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 17 березня 2008 року ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490059103, згідно якого останній надано кредит у сумі 9673,27 доларів США з цільовим призначенням для придбання транспортного засобу за договором купівлі-продажу від 29 лютого 2008 року № 1011, укладеного між ОСОБА_1 та філіалом "Авто ЗАЗ-сервіс" АТ "Українська Автомобільна Корпорація".
У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 490059103-П, згідно якого поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань у позичальника та поручителя станом на 29 липня 2015 року утворилася заборгованість, яку банк просить солідарно стягнути у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2016 року позов ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 490059103 у розмірі 129 987,75 грн, а також судові витрати у розмірі 1299,88 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у встановлені строки кредит не повертає, а тому наявні підстави для солідарного стягнення заборгованості. Розмір заборгованості, зазначений у позовній заяві, є обґрунтованим, здійснений відповідно до умов договору та підтверджений встановленими обставинами справи.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2016 року в частині стягнення судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" по 649,94 грн судових витрат з кожного.
Апеляційний суд виходив із того, що місцевим судом винесено вмотивоване рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, а солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виходив із того, що у кредитному договорі чітко визначений строк повного погашення кредиту до 17 березня 2013 року.
За таких обставин у банку виникло право пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 17 березня 2013 року, протягом наступних шести місяців.
Висновки суду про стягнення у солідарному порядку суми кредитної заборгованості із відповідачів у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону, оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом повністю не встановлено,
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Октябрського районного суду від 25 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 490059103 у розмірі 73 917,48 грн.
У задоволенні позовних вимог банку до позичальника про стягнення заборгованості по процентах, пені, до поручителя про стягнення заборгованості по кредитному договору відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що боржник зобов`язувався повернути кредит у строк до 17 березня 2013 року, а банк просив стягнути заборгованість станом на 29 липня 2015 року, у той час як після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.
Вимоги банку до поручителя не підлягають задоволенню у зв`язку з припиненням поруки відповідно до статті 559 ЦК України, оскільки банк пред`явив позов до поручителя після спливу 6 місяців з дня виконання основного зобов`язання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.
Зазначає, що позивачем не доведено отримання відповідачем кредиту у готівковій формі.
Стверджує, що факт надання коштів у кредит доказується виключно первинними бухгалтерськими документами, а копія заяви на видачу готівки не є належним та допустимим доказом надання банком кредиту, посилається на постанову Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15.
Указує, що судовою експертизою не підтвердився факт видачі позивачем відповідачу кредиту в сумі 9673,27 доларів США.
Рішення апеляційного суду у частині незадоволених позовних вимог банку у касаційному порядку не оскаржується, тому Верховним Судом не переглядається.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу адвоката Радченко В. Ю., яка діє в інтересах ПАТ "Альфа-Банк", у якому представник відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що факт надання позичальником кредитних коштів підтверджується належними доказами, наданими під час розгляду справи, а саме копіями заяв позичальника, у тому числі про видачу готівки, випискою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості. При цьому у заявах на адресу банку позичальник прямо зазначає, що між нею та банком підписаний кредитний договір № 490059103, за яким їй було надано кредит (грошові кошти) у розмірі 9673,27 доларів США.
Стверджує, що відхилення Полтавським апеляційним судом висновку експерта є обґрунтованим, оскільки даним висновком не спростовано факт видачі кредитних коштів позичальнику.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 17 березня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490059103, згідно якого банк зобов`язаний надати кредит у сумі 9673,27 доларів США зі строком дії договору до 17 березня 2013 року та процентною ставкою в розмірі 14,5 % річних з цільовим використанням кредиту - придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу від 29 лютого 2008 року № 1011.