ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 755/16392/17
провадження № 61-310 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація,
третя особа - комунальне підриємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року в складі судді Савлук Т. В. та на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року в складі колегії суддів Махлай Л. Д., Кравець В. А, Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та просила визнати її членом сім`ї ОСОБА_3 як наймача 48/100 частини квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право користування вказаним житлом.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 20 лютого 2015 року їй на праві власності належить одна кімната в указаній комунальній квартирі, що становить 52/100 її частки.
У другій кімнаті, що становить 48/100 часток квартири, проживав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя не встиг приватизувати її.
ОСОБА_1 указувала, що вони з ОСОБА_3 не мали родинних зв`язків, проте у них були спільні обов`язки, вони вели спільне господарство, вона зробила ремонт у своїй кімнаті та в місцях загального користування, допомагала сусіду матеріально, позичила йому кошти для сплати заборгованості за комунальні послуги, він оформив на її ім`я довіреність, надавши повноваження займатися підготовкою документів для приватизації своєї частки кімнати.
Уважала, що вона має право на користування часткою квартири, якою користувався ОСОБА_3, як член його сім`ї.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником однієї з кімнат у двокімнатній комунальній квартирі, а ОСОБА_3 як наймач другої кімнати за життя згоду на вселення ОСОБА_1 у його кімнату не надавав, а ті факти, що позивач заходила в кімнату наймача, проводила ремонт у місцях спільного користування, позичала йому кошти й мала довіреність від наймача на вирішення питання про приватизацію частини квартири, не дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 була членом сім`ї ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 із пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року та на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року поновлено позивачеві строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Указує, що суди безпідставно не врахували тих обставин, що хоча вона є власником однієї з кімнат у двокімнатній квартирі, проте вселилася в кімнату, наймачем якої був ОСОБА_3, проживала разом із ним і вела спільне господарство, тому має право продовжувати користуватися другою кімнатою як член сім`ї наймача.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до витягу з розпорядження ЖРЕО № 409 від 22 квітня 2009 року № 196 за взаємною згодою всіх членів сім`ї та в зв`язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_4 укладені окремі договори найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 : на кімнату житловою площею 15,1 м2 - із ОСОБА_5, самотнім; на кімнату жилою площею 14,1 м2 - із ОСОБА_3, самотнім.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Згідно з довідкою КК "Центр комунального сервісу" від 15 листопада 2017 року за адресою АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані троє членів сім`ї: ОСОБА_1, яка є власником 52/100 часток квартири, ОСОБА_6, 1974 року народження, ОСОБА_7, 1994 року народження. Сусідом по квартирі зазначений ОСОБА_3, 1965 року народження, знятий з реєстрації 31 січня 2017 року в зв`язку зі смертю.
Відповідно до акта обстеження комунальної квартири від 14 липня 2017 року № 246, затвердженого начальником ЖЕД-409, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 розташована на 1-му поверсі, загальна площа становить 44,2 м2.
Житлова площа кімнати в якій мешкає ОСОБА_1, становить 15 м2. У цій кімнаті зареєстровані три особи: ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Житлова площа кімнати, в якій мешкав покійний ОСОБА_3, становить 12,9 м2, не приватизована, є комунальною власністю місцевої ради.