Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 718/844/17
провадження № 61-37100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року в складі судді Олексюк Т. І. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Лисака І. Н., Владичана А. І., Височанської Н. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 . Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер 7322555400:02:002:0076, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить їй на праві приватної власності. Крім того, у її власності перебуває земельна ділянка площею 0,0733 га, кадастровий номер 7322555400:02:002:0077, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка межує із земельною ділянкою, на якій розташовано будинок.
Поряд із земельними ділянками позивача знаходяться земельні ділянки кадастровий номер 7322555400:02:002:0442 та кадастровий номер 7322555400:02:002:0443, які належать відповідачу.
ОСОБА_2 встановила огорожу із захопленням частини земельної ділянки ОСОБА_1, що призводить до незручностей, оскільки з даху сараю, який прилягає впритул до огорожі, стічні води, сніг стікають на її земельну ділянку. Позивач вказувала, що відповідач порушує правила добросусідства, тварини, які перебувають в її господарстві потрапляють на земельну ділянку позивача та знищують насадження.
Наголошувала, що вона зверталась до виконавчого комітету селищної ради, але межі не були встановлені з причин наявності у сторін державних актів на землю.
Позивач звернулась до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) з приводу розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), під час якої встановлено невідповідність меж земельних ділянок їх конфігурації у технічній документації від 30 листопада 2004 року № 1695. Межі земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_2, не відповідають конфігурації, зазначених в технічній документації, та перекривають межі земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 квітня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час приватизації земельних ділянок та виготовлення технічної документації із землеустрою та державних актів на земельні ділянки допущено помилки в технічних документаціях обох сторін, в зв`язку із чим виникло накладання земельних ділянок, а суміщення лінії огорожі можливе за умови виправлення помилок у технічних документаціях як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 .
Умисних дій щодо встановлення огорожі, самовільного зайняття земельної ділянки позивача та чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 вчинено не було, а заявлена вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 0,0733 га шляхом знесення огорожі без зазначення конкретних характеристик огорожі (місця розташування, довжини, прив`язки до певних об`єктів, тощо) не може визначати обсягу та меж позовних вимог, які мають бути визначені у чіткій формі та відповідно до передбачених способів захисту порушених прав.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки помилки допущені в технічній документації із землеустрою не є причиною накладання земельної ділянки відповідача саме у тому місці, в якому експертом встановлено захоплення земельної ділянки позивача. Помилки в технічних документаціях також не впливають на факт захоплення її земельної ділянки відповідачем, а порушення права користування земельною ділянкою існує незалежно від невідповідності координат поворотних точок земельних ділянок.
За результатами проведення земельно-технічної експертизи проведено виміри двох земельних ділянок в натурі та проаналізовано відповідну технічну документацію, порівняно їх конфігурації, розміри та зроблено висновок, що земельні ділянки повинні бути зміщені в просторі на однакову відстань в документації, але залишаються тими ж за конфігурацією і розмірами в натурі. Відповідно до висновку експертизи виявлено та розраховано площу накладення земельних ділянок сторін. Належних та допустимих доказів, які б спростовувати її доводи та висновки експерта Лукач С. С. не надано.
Формулювання позовної вимоги не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки, на думку позивача, суди повинні були задовольнити позов частково, зокрема в тому обсязі, в якому це відновило б її порушені права.
Крім того, ОСОБА_5 вказує, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, відмовивши їй у задоволенні клопотань про допит свідка та про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги. З огляду на викладене просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельна ділянка площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на АДРЕСА_1, на підставі державного акта на землю від 19 вересня 2005 року, та земельна ділянка, яка знаходиться поруч, площею 0,0733 для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на землю від 19 вересня 2005 року.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на АДРЕСА_1, на підставі державного акта на землю від 15 серпня 2006 року та земельної ділянки площею 0,0930 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акта на землю від 15 серпня 2006 року.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 17090 вказано, що в технічних документаціях щодо досліджуваних земельних ділянок виявлено помилку у вигляді зміщення усіх ключових точок ділянок, в тому числі поворотних точок окружних меж та кутів будівель, на однакову відстань. Координати поворотних точок меж земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які зазначені в технічних документаціях із землеустрою, не відповідають фактичному розташуванню цих точок в натурі.