ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/2084/16
адміністративне провадження № К/9901/38334/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року (суддя Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відпоідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2015 № 0000745103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 803715,69грн., з яких 535810,46 грн. за основним платежем та 267905,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000755103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 2887,25 грн.
Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товарства з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ПП "ПРОМІМПЕКС" за жовтень, листопад 2014 року, МПП "НОРМА" за жовтень, листопад 2014 року, ПП "Квадрат" за листопад, грудень 2014 року, ТОВ "Торговий дім НВА Україна" за листопад 2014 року, ТОВ "Лінокор" за листопад 2014 року, ТОВ "ТД Роката" за грудень 2014 року, ТОВ "Севспецзапчасть" за грудень 2014 року, ТОВ "Дніпротехсервіс" за грудень 2014 року, ТОВ "ТКМ МЕТИЗ" за грудень 2014 року, ТОВ "ТД Панда Плюс" за грудень 2014 року, ТОВ НВП "Гормаш" за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт № 22/28-01-51-03/00190905, яким встановлено порушення вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 193.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 535810,00 грн., у тому числі за листопад 2014 року на 304261,00 грн., грудень 2014 року на 231549,00 грн., та від`ємного значення ПДВ на 2887,00 грн.
У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав податкового кредиту з ПДВ за операціями із вказаними контрагентами, посилаючись на невідповідність окремих документів (видаткових накладних) вимогам бухгалтерського та фінансового законодавства, зокрема відсутність печатки Товариства та інформації про перетин контрольно-пропускного пункту (штампів та відміток відділів охорони) по взаємовідносинам з ТОВ "Лінокор", ТОВ "Севспецзапчасть", ПП "ПРОМІМПЕКС", МПП "НОРМА", ПП "Квадрат"; неподання до перевірки сертифікатів (паспортів) якості товару по взаємовідносинам з ТОВ "Лінокор", ТОВ "Севспецзапчасть", ПП "ПРОМІМПЕКС", МПП "НОРМА", ПП "Квадрат", ТОВ НВП "Гормаш", ТОВ "Дніпротехсервіс", ТОВ "Торговий дім НВА Україна", ТОВ "ТД Панда Плюс"; товарно-транспортних накладних. Крім того, посилався на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагентам та аналізу їх податкової звітності, відповідно до яких не встановлено реальності господарських взаємовідносин останніх з платниками податків по ланцюгу постачання та наявності у них необхідних трудових ресурсів для здійснення спірних операцій.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Товариство скористалось правом адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, однак Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників своїм рішенням від 19.01.2016 року № 1357/10/28-10-10-4-33 скаргу позивача залишило без задоволення, а рішення без змін.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015р. № 0000745103, № 0000755103.
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами щодо поставки товарів та виконання підрядних робіт (переробка (дроблення) негабаритів в кар`єрі, роботи по відновленню матеріальних цінностей, капітальний та поточний ремонт обладнання), які в подальшому були використані у власній господарській діяльності, а відтак Товариство правомірно сформувало податковий кредит за результатами таких операцій.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.11.2016 постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.
Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.