ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 813/4647/17
адміністративне провадження № К/9901/34946/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (головуючий суддя Мричко Н.І.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року (головуючий суддя Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)
в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріком"
до Головного управління ДПС у Львівській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладон" ,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юріком" (надалі також - ТОВ "Юріком") звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі також - відповідач; правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2019 року № 0021601414 та № 0021611414.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки придбання позивачем товару у ТОВ "Ладон" підтверджене відповідними належними доказами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2018 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2018 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року скасовано, а справу № 813/4647/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що судами попередніх інстанцій не досліджувались та не оцінені податкові накладні, на підставі яких Товариством сформований податковий кредит, в матеріалах справи вони відсутні, що є неприйнятним з огляду на принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
За результатами нового розгляду рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року № 0021601414, № 0021611414.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що порушення, викладені в акті перевірки про фіктивність операцій між ТОВ "Юріком" та ТОВ "Ладон", є безпідставними та необґрунтованими, оскільки фактичне виконання господарських зобов`язань між зазначеними суб`єктами господарювання підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а укладені договори спрямовані на настання реальних обставин щодо поставки товарів.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №813/4647/17, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року №857/6810/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 по справі без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач зазначив, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не дали обґрунтованої оцінки доводам відповідача, що слугували підставою прийняття оспорюваних у даній справі індивідуальних актів.
Так, відповідач зазначає, що операції ТОВ "Ладон" за квітень 2016, листопад 2016 року (по ланцюгу придбання) із ТОВ "Юріком" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг .В обґрунтування зазначеного висновку відповідач посилається на те, що загальна сума договору не узгоджена, а первинні документи, надані на підтвердження господарських операцій, мали недоліки.
Відповідач в касаційній скарзі також посилається на те, що контрагент ТОВ "Ладон" ТОВ "Юніон-СТ", придбавав ідентичні товари (рукави високого тиску) у ТОВ "Сейл-Плаза" та ТОВ "НАНОАРТ".
При цьому ТОВ "Сейл-Плаза" протягом квітня-листопада 2016 року документально оформляло операції з придбання товарів: фрукти, овочі, риба, цукерки, шоколад, тушки курячі, вживаний одяг, жувальні гумки, чіпси, тощо; з продажу товарів та послуг: консультаційні послуги, запчастини, одяг, рукави високого тиску, тощо. При проведенні аналізу даних ЄРПН встановлено маніпулювання ТОВ "Сейл-Плаза" податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди, охоплені перевіркою, а саме невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.
2.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і вказує таке.
Щодо безпосереднього постачальника товарів позивачу - ТОВ "Ладон" в реєстрі адміністративних проваджень відсутні справи, де воно б фігурувало як відповідач щодо несплати податків або неправильного декларування податків, також відсутні будь-які інші адміністративні провадження, відкриті по даній компанії.
Щодо самої господарської діяльності ТОВ "Юріком" та відповідних документів на її підтвердження, то вони були ґрунтовно проаналізовані як в ході розгляду справи вперше, так і повторно; на всі питання суду та відповідача надані відповіді, які останнім спростовані не були. Відповідачем протягом всього процесу розгляду справи так і не надано жодного доказу, який міг би свідчити про правомірність винесення оскаржуваних повідомлень-рішень.
Надання послуг по виготовленню рукавів високого тиску відбувалось на базі виробничо-складських потужностей ТОВ "Ладон" в м.Дніпропетровську в квітні 2016 року та на базі орендованих приміщень ТОВ "ЮРІКОМ" в м. Мелітополі Запорізької області в листопаді 2016 року.
Транспортування продукції, як вказує позивач, відбувалось власним транспортом ТОВ "ЮРІКОМ" з м.Дніпропетровська в квітні 2016 року, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. В листопаді 2016 року транспортування комплектуючих здійснювалось на основі товаротранспортних накладних ТОВ "ЛАДОН" до м. Мелітополь Запорізької області, до складу ТзОВ "Юріком", а звідти продукція відвантажувалась замовнику.
Як вказує позивач у відзиві, придбана у ТОВ "ЛАДОН" продукція реалізовувалась ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядько", що підтверджується копіями договорів, специфікацій, видаткових накладних, товаротранспортних накладних, актами наданих послуг тощо.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт від 17 листопада 2017 № 2024/13-01-14-14/32640045.
Згідно з висновками акта перевірки ТОВ "Юріком" порушено вимоги:
- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі також- ПК України), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 300 110,76 грн. по взаєморозрахунках із ТОВ "Ладон" за 2016 рік.
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 333 456,6 грн. в тому числі за періоди: квітень 2016 року - на 249 016,78 грн., листопад 2016 року - на 84 439,8 грн.
На підставі вказаних висновків ГУ ДФС винесено податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року:
- № 0021601414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість": за грошовими зобов`язаннями - 333 456,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 83 364,15 грн.;
- № 0021611414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток": за грошовими зобов`язаннями - 300 110,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 75 027,69 грн.
Фактичною підставою прийняття вказаних індивідуальних актів стали висновки відповідача про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту на суму податку на додану вартість та зменшено фінансовий результат до оподаткування внаслідок відображення в податковому та бухгалтерському обліках операцій із ТОВ "Ладон", які, на думку відповідача, фактично не здійснювались.
Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем та ТОВ "Ладон" укладено договори поставки товарів (рукавів високого тиску) та виконання робіт по виготовленню рукавів високого тиску.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом позивачем під судового розгляду надано договори, податкові та видаткові накладні, рахунки, витяг з електронної програми бухгалтерського обліку; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виписки по рахунках; технічні характеристики транспортного засобу, розрахунки амортизаційних відрахувань"; товарно-транспортні накладні, накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Крім того, за змістом встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що не спростовані відповідачем, придбані та виготовлені товари контрагентом позивача реалізовані ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька".
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);