ПОСТАНОВА
Іменем України
02 липня 2020 року
Київ
справа №280/1931/19
адміністративне провадження №К/9901/31195/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 (головуючий суддя: Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі №280/1931/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
25.04.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії та щодо зменшення основного розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію із врахуванням фактично отриманих протягом 24 календарних місяців перед звільненням сум грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за оперативно-розшукову діяльність та премії у розмірі 140%, згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Запорізькій області від 29.03.2019 №54, починаючи з 01.04.2019;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80 % грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що при перерахунку його пенсії відповідач протиправно знизив її розмір з 80 до 70 відсотків грошового забезпечення та не врахував при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірі 140%, які входили в грошове забезпечення для обчислення пенсії до її перерахунку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку пенсії позивача з урахуванням фактично отриманих позивачем протягом 24 календарних місяців перед звільненням сум надбавок за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за оперативно-розшукову діяльність та премії, оскільки такі виплати мали постійний характер та виплачувались позивачу щомісячно протягом періоду з 01.03.2012 по 28.02.2014.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №280/1931/19 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення ОСОБА_1 процентної складової розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 25.10.2018.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 25.10.2018 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов в частині позовних вимог за період з 01.01.2016 по 24.10.2018, включно, - залишено без розгляду.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що внесені Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі -Закон №1166-VII) зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи те, що при призначенні пенсії позивачу її розмір був розрахований з 80 % його грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що перерахунок пенсії позивача повинен бути здійсненим виходячи з 80 % грошового забезпечення.
Водночас суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням при її перерахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії, які входили в грошове забезпечення для обчислення пенсії до її перерахунку, оскільки складові грошового забезпечення, які відображаються в довідках для перерахунку пенсії визначаються ліквідаційною комісією, що свідчить про відсутність у пенсійних органів повноважень по їх зміні чи коригуванню.
За позицією суду апеляційної інстанції позовні вимоги щодо перерахунку пенсії позивача виходячи з 80 % грошового забезпечення підлягають задоволенню з 25.10.2018, оскільки про порушене право позивач дізнався у березні 2018 року при отриманні перерахованої суми пенсії, а також те, що законом встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав.
Так, позовні вимоги за період з 01.01.2016 по 24.10.2018, включно, суд апеляційної інстанції залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 11.11.2019), у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2019.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник звертає увагу на оскарження протиправної бездіяльності пенсійного органу щодо неврахування всіх складових грошового утримання з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з наявністю додаткових документів - довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області №54 від 29.03.2019, що підтверджують їх фактичну виплату позивачу під час проходження служби та утримання єдиного соціального внеску, а не питання перерахунку пенсії зі зміною грошового забезпечення, що відбулось після звільнення.
Скаржник стверджує, що при призначенні або при перерахунку пенсії варто враховувати розмір грошового забезпечення, який складається окрім основних видів, ще й з місячних додаткових видів грошового забезпечення, таких як надбавка, доплати, підвищення та премії, в розмірах, установлених законодавством з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
На переконання позивача право на перерахунок його пенсії саме з 01.01.2016 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону України №2262-ХІІ. Також звертає увагу про порушення саме суб`єктом владних повноважень його права на отримання пенсії у належному розмірі тривалий час.
Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за результатом повторного автоматизованого розподілу визначено наступний склад суду: головуючий суддя -Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Стародуб О.П.
Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання 08.02.2019 чинності змін до КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з березня 2014 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.
За змістом протоколу (за пенсійною справою - 0803006777 (МВС) від 08.03.2014), позивачу призначена пенсія у розмірі 80% грошового забезпечення, з урахуванням таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (надбавка за особливо важливі завдання 50%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 50%, премія 140%, надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%).
Відповідно до розрахунку пенсії позивача, здійсненого 01.12.2015, позивачу обраховано пенсію у розмірі 80% від грошового забезпечення із врахуванням всіх складових, відповідно до протоколу.
Відповідно до розрахунку пенсії позивача, здійсненого 01.01.2016 та 01.10.2018, позивачу обраховано пенсію у розмірі 70% від грошового забезпечення. Водночас у такому розрахунку пенсія призначена із сум грошового забезпечення, без включення надбавки за особливо важливі завдання 50%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність 50%, а розмір премії зменшено зі 140% до 1.39%.
04.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці.
Листом від 18.04.2019 №847/К-9 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії позивача.
Правомірність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача виходячи з 70% грошового забезпечення без врахування при її перерахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірі 140%, які входили в грошове забезпечення для обчислення пенсії до її перерахунку є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії - 08.03.2014 року) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з яких цифри " 80" замінено цифрами " 70".
Так, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі - Порядок №45) і Постанова КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Отже, враховуючи те, що при призначенні пенсії позивачу її розмір був розрахований з 80 % його грошового забезпечення, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 повинен бути здійсненим виходячи з 80 % грошового забезпечення.
Залишаючи позовні вимоги за період з 01.01.2016 по 24.10.2018 без розгляду в вищезазначеній частині, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк, визначений частинами 1 та 2 статті 122 КАС України для звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування у цій справі строку звернення до суду, виходячи з наступного.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон України також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).