ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 260/1411/19
провадження № К/9901/9873/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 (суддя Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 (головуючий суддя Довга О.І., судді Глушко І.В., Матковська З.М.)
у справі №260/1411/19
за позовом Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області
до Виноградівської районної ради Закарпатської області
про визнання незаконним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виноградівської районної ради Закарпатської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 06.09.2019 № 790 "Про створення Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району" Виноградівської районної ради Закарпатської області" та скасування запису про державну реєстрацію Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району" Виноградівської районної ради Закарпатської області" від 12.09.2019 № 13101020000002239.
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020, закрито провадження у справі №260/1411/19 з мотивів, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №260/1411/19, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
4. 12.05.2020 від Виноградівської районної ради Закарпатської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду касаційної інстанції у справі №813/1232/18.
5. Від Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
6. Верховний Суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі з огляду на недоцільність, оскільки Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №813/1232/18, до розгляду якої просив зупинити провадження відповідач.
7. Також Верховний Суд відхиляє клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Велика Палата Верховного Суду вже висловила правовий висновок при розгляді аналогічних правовідносин у постанові від 27.05.2020 у справі №813/1232/18.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Закриваючи провадження у цій справі, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує рішення, яким Виноградівська районна рада утворила комунальну установу, затвердила її статут та численність комунальної установи, призначила директора установи тощо. Створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства, є діяльністю по розпорядженню власністю територіальної громади, яка містить ознаки приватноправового спору з майнових відносин.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції грубо порушено норми процесуального права при визначенні юрисдикції спору, не враховано того, що оскаржуване рішення складається з різних за змістом пунктів і позивач обґрунтовує порушене право не приватними інтересами, а тими пунктами рішення, в яких управління освіти Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області позбавлено делегованих повноважень, визначених законом, а також не досліджено порушення процедури прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
11. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Cловосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
12. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
13. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. КАС України).
14. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
15. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.