ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/9514/16
адміністративне провадження № К/9901/30150/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.)
у справі №826/9514/16
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи: Міністерство соціальної політики України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що визначена фіксована сума 949,00 грн. у абзаці 1 пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 26.03.2008 № 256 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" суперечить вимогам частини 3 статті 46 Конституції України, згідно якої, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017 позов задоволено частково:
зобов`язано Кабінет Міністрів України внести до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" зміни, в абзаці першому п. 2 слова і цифри "949 гривень" замінити словами "прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність". В іншій частині позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017, позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 256 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" опублікована в Урядовому кур`єрі від 02.04.2008 № 61, водночас останні зміни у визначеному чинним законодавством порядку було опубліковано в офіційному виданні України 01.12.2015.
6. Суд дійшов висновку, що з 01.12.2015, тобто з часу офіційного опублікування, вказана постанова Уряду набрала законної сили.
7. При цьому, колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 16.06.2016, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що він оскаржив спірне рішення відповідача у строки, встановлені КАС України, а саме: в межах шести місяців з дня, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
10. Оскаржувана у справі постанова Кабінету міністрів України від 26.03.2008 № 256 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" є нормативно-правовим актом.
11. Особливості оскарження нормативно-правових актів на час виникнення спірних правовідносин були передбачені статтею 171 КАС України (у редакції до 15.12.2017). Правила цієї статті не містять спеціальних вимог до строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти.
12. Згідно з частинами першою, другою статті 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Таким чином, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Перевіряючи обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, Суд враховує сутність і ознаки нормативно-правового акту.