ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1970/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Збариха С. М.,
відповідачів - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (судді: Слободін М. М. - головуючий, Сіверін В. І., Терещенко О. І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 (суддя Суслова В. В.) у справі
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області
до Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Гільової Поліни Геннадіївни
про скасування рішення, визнання договору недійсним та повернення майна,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Гільової Поліни Геннадіївни про визнання незаконним і скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" (далі - рішення від 26.10.2016) у частині пункту 35 додатку до цього рішення; визнання недійсним договору від 28.11.2017 № 5521-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2 і 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3, вартістю 416 568,00 грн, укладеного між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гільовою П. Г. (далі - договір купівлі-продажу від 28.11.2017); зобов`язання ФОП Гільової П. Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2 і 1/2 частину місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, вартістю 416 568,00 грн, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3.
В обґрунтування позовних вимог прокурор наголосив на незаконності обраного Харківською міською радою способу приватизації спірного нерухомого майна шляхом викупу орендарем; зазначив, що такий спосіб приватизації у наведеному випадку суперечить інтересам держави і територіальної громади. Прокурор також акцентував, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж); лише у виняткових випадках такий продаж може бути проведено шляхом викупу, а саме у цьому випадку - продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Натомість звіт про оцінку майна, договір оренди комунального майна від 04.08.2016 № 4157 (далі - договір оренди від 04.08.2016), договір купівлі-продажу від 28.11.2017, заявка орендаря із проханням надати дозвіл на приватизацію будь-яких відомостей про такі поліпшення не містять. Отже, орендар не подавав до органу приватизації документів на підтвердження здійснення невід`ємних поліпшень, виконаних за час оренди цього майна, під час приватизації. Так, рішення Харківської міської ради в оспорюваній частині, договір купівлі-продажу від 28.11.2017 має бути визнано недійсними у судовому порядку, а спірні об`єкти нерухомості необхідно повернути власникові.
1.2. ФОП Гільова П. Г. у відзиві на позов проти його задоволення заперечила, просила відмовити у позові відмовити; наголосила, що відповідачі вимог приватизаційного законодавства не порушили; право ФОП Гільової П. Г. на викуп орендованого майна виникає із договору оренди від 04.08.2016 і положень статті 289 Господарського кодексу України, такому праву кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити відчуження саме на її користь; у статті 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено особливості приватизації окремих груп об`єктів, проте в ній не зазначено, що пункт 1 частини 1 цієї статті встановлює винятковий випадок, коли об`єкт оренди може бути приватизовано шляхом викупу орендарем, ця норма передбачає додаткові гарантії для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкта оренди, у випадку, якщо право на викуп не передбачено договором.
1.3. Харківська міська рада у відзиві на позов і запереченнях також просила відмовити у його задоволенні; зокрема, наголосила, що оспорюване у частині рішення від 26.10.2016 видано із дотриманням вимог закону та у межах компетенції органу місцевого самоврядування; вимог приватизаційного законодавства у наведеному випадку відповідачі не порушили; у позові не зазначено, чиї саме права порушено внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 28.11.2017 і в який спосіб відбулося таке порушення.
1.4. Від управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління просить відмовити у задоволенні заявлених вимог; наголошує, що діяло у спосіб та із дотриманням порядку приватизації спірних нежитлових приміщень; орган приватизації вправі самостійно обирати такий спосіб приватизації як викуп, що узгоджується з позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 13.12.2000 № 4-рп/2000; прокурор не навів правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017, не зазначив чиї права порушено внаслідок укладення такого договору і в який спосіб відбулося таке порушення; крім того, прокурор має обґрунтувати підстави представництва інтересів держави в суді.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення ради від 26.10.2016 про відчуження ФОП Гільовій П. Г. спірних нежитлових приміщень шляхом викупу (пункт 35 додатку 1 до цього рішення) Харківська міська рада видала у межах компетенції та із дотриманням вимог законодавства про приватизацію; Харківська міська рада як орган приватизації мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень; прокурор не довів, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 28.11.2017 суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави і суспільства. Вирішуючи спір, місцевий господарський суд також урахував практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що продаж об`єктів малої приватизації має бути здійснено виключно шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж); у виняткових випадках такий продаж може бути проведено шляхом викупу, а саме в цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Суд зазначив про нездійснення ФОП Гільовою П. Г. поліпшень спірного нерухомого майна та дійшов висновку, що оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок здійснення приватизації.
Водночас, надаючи юридичну оцінку необхідності позбавлення ФОП Гільової П. Г. права мирного володіння приватизованим майном, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у цьому спорі належить застосувати окремі рішення ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло із володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення положень частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції).
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подав касаційну скаргу (з урахуванням уточненої редакції), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Прокурор у касаційній скарзі, в обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, посилається на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 297/616/17. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у справі судових рішень порушили та неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також норми процесуального права, зокрема положення статей 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор акцентує на незаконності рішення ради щодо проведення приватизації спірного майна шляхом викупу та стверджує, що органи місцевого самоврядування як органи приватизації не можуть самостійно обирати способи приватизації, окрім як відповідно до вимог законодавства; обраний у наведеному випадку спосіб приватизації є незаконним і суперечить інтересам держави і територіальної громади міста. Крім того, прокурор зазначає, що висновки ЄСПЛ належить застосовувати з урахуванням фактичних обставин справи.
3.2. Від Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому рада акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
3.3. Від ФОП Гільової П. Г. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій у справі залишити без змін. Водночас ФОП Гільова П. Г. просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Харківської області на її користь 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3.4. Від управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому управління не погоджується із доводами, викладеними у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення у справі - без змін.
3.5. Від Харківської міської ради та управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли заяви про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Розглянувши зазначені заяви про зупинення провадження у справі № 922/1970/19 до закінчення розгляду справи № 912/2385/18, яка була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою вирішення виключної правової проблеми, що має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених заяв з огляду на таке.
Суд касаційної інстанції розглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою прокурора (із урахуванням уточненої редакції цієї скарги) Верховний Суд відкрив із підстав, передбачених у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як свідчить зміст касаційної скарги, доводів про порушення судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не навів. Водночас за змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (в обґрунтування підстав для зупинення провадження у справі, про яку зазначили заявники) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, втім подібності правовідносин у цих справах у наведеному випадку заявники не довели і Верховний Суд таких обставин не установив. Крім того, висновок щодо застосування судами положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Велика Палата Верховного Суду навела, зокрема, у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 04.08.2016 між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гільовою П. Г. укладено договір оренди нежитлових приміщень першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2; другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2,1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, у житловому будинку літ. А-3, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11.
У пункті 5.6 цього договору зазначено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, переданого в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
Згідно з рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).
Відповідно до пункту 35 додатку 1 до цього рішення нежитлові приміщення першого, другого поверхів у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11 літ. А-3, загальною площею 85,2 м2 підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Гільовою П. Г.
У подальшому на виконання цього рішення управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради доручило суб`єкту оціночної діяльності - ФОП Прокоп`євій І. Б. провести оцінку вартості майна - нежитлових приміщень загальною площею 85,2 м2, розташованих за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3, станом на 30.11.2016.
13.12.2016 проведено рецензування звіту. За висновком рецензента, звіт, представлений суб`єктом оціночної діяльності Прокоп`євою І. Б., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами; звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно з метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу. Ринкова вартість зазначеного об`єкта становить 347 140,00 грн без урахування ПДВ.