ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/633/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2019 (головуючий - Курило Г. Є., судді Зекунов E. В., Харакоз К. С.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 (головуючий - Ільїн О. В., судді Дучал Н. М., Сіверін В. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко Катерини Миколаївни,
про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 120 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року державного реєстратора.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" (далі - ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт", Товариство, Іпотекодавець) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав та предмета позову від 01.07.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ" (далі - ТОВ "АЙ СТІЛ", Кредитор, Іпотекодержатель) про: 1) визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" і ТОВ "АЙ СТІЛ", посвідченого 19.01.2018 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко Катериною Миколаївною (далі - Басенко К. М.) і зареєстрованого в реєстрі за № 120 (далі - договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018, оспорюваний договір); 2) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 державного реєстратора: приватного нотаріуса Басенко К. М., Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область (далі - рішення держреєстратора від 19.01.2018, оспорюване рішення), на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд. 11, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018, видавник приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К. М., за ТОВ "АЙ СТІЛ", код ЄДРПОУ: 39447787, номер запису про право власності: 24457933, з посиланням на положення статей 16, 203, 215, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України № 1952).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням чинного законодавства, а саме під час дії мораторію на реалізацію у позасудовому порядку права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, розташоване на території проведення антитерористичної операції, що належить ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" як суб`єкту малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 16, 21, 203, 215, 321, 334, 627 ЦК України, статті 55 ГК України, статей 1, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній до 16.01.2020) та статей 13, 14, 74, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1)встановлений законом мораторій на реалізацію права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, що розташований на території проведення антитерористичної операції, не обмежує сторін договору іпотеки в укладанні договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а також не передбачає зупинення дій положень ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником своїх зобов`язань, забезпечених іпотекою; 2) позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення його прав унаслідок укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018, навпаки цей договір припиняє зобов`язання Товариства за угодою про взаємні розрахунки від 18.05.2016 (далі - угода від 18.05.2016), укладеною між сторонами; 3) підпис представника ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" (керівника) на оспорюваному договорі та його зміст свідчать про добровільну реалізацію позивачем права власності на нерухоме майно і припинення обов`язків перед Кредитором за угодою від 18.05.2016, з повним усвідомленням правових наслідків такого договору; 4)позивач скористався неефективним способом відновлення порушеного права, тому заявлена позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора не є правильно обраним способом захисту своїх прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статей 16, 203, 215, 321, 627 ЦК України, статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) та статей 5, 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статей 36, 37 Закону України ?Про іпотеку? у частині неможливості або можливості реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, а також прийняття рішення про державну реєстрацію за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2016; 2) суд апеляційної інстанції не врахував викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 і від 07.08.2019 у справі № 823/750/16 правового висновку щодо того, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно; 3) існує необхідність відступити від правової позиції щодо застосування положень статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) у подібних правовідносинах, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, зважаючи на те, що у зв`язку із викладенням статті 26 Закону України № 1952 у новій редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, наразі чинне законодавство взагалі не передбачає скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню (про вказані зміни у законодавстві зазначав представник позивача під час апеляційного перегляду справи, проте суд апеляційної інстанції помилково не звернув на це уваги); 4) запроваджений законом мораторій зупиняє можливість реалізації права Іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, а відтак унеможливлює укладення оспорюваного договору та наступну реєстрацію за відповідачем права власності на предмет іпотеки, що є підставою для визнання зазначеного договору недійсним і скасування рішення держреєстратора від 19.01.2018; 5) внаслідок укладення оспорюваного договору порушено право власності Іпотекодавця на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2016, зокрема в частині володіння та користування цим майном.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Відповідач і третя особа не подали відзивів на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 905/633/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.05.2020.
9. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2020 та від 02.06.2020 розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" відкладався на 02.06.2020 і на 23.06.2020 з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", згідно з якою на усій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.06.2020.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. На підставі договору купівлі-продажу від 23.09.1998 № 111, укладеного між ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" і Закритим акціонерним товариством "НКМЗ" (далі - ЗАТ "НКМЗ") на Краматорській універсальній біржі "Примус" і зареєстрованого Краматорським бюро технічної інвентаризації 24.09.1998 за № 549, ЗАТ "НКМЗ" продало, а ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" придбало двоповерхову будівлю, площею 534,3 м2, яка розташована по вулиці Богдана Хмельницького, 11 в місті Краматорську.
11. 18.05.2016 між ТОВ "АЙ СТІЛ" і ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" було укладено угоду про взаємні розрахунки, за умовами пунктів 1- 4 якої Товариство визнає свою заборгованість перед ТОВ "АЙ СТІЛ" як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор енд Віктор Ко Лтд" (договір про відступлення від 18.05.2016 № 1-05/16) за договором купівлі-продажу від 16.02.2015 № 160215 та додатковими угодами до нього на загальну суму 6853822,77 грн. ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" визнає свою заборгованість перед ТОВ "АЙ СТІЛ" як правонаступником ТОВ "Віктор енд Віктор Ко Лтд" (договір про відступлення права № 2-05/16 від 18.05.2016) за договором про надання послуг від 06.08.2015 № 06-08-15/1 на загальну суму 92375,36 грн. ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" зобов`язується сплатити загальну суму заборгованості, що становить 6946198,13 грн, не пізніше 25.11.2016. Датою здійснення оплати заборгованості вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "АЙ СТІЛ". В якості забезпечення виконання своїх обов`язків за даною угодою Товариство на підставі договору іпотеки передає в іпотеку ТОВ "АЙ СТІЛ" об`єкт нерухомого майна - двоповерхову цегляну будівлю загальною площею 534,3 м2, розташовану по вулиці Богдана Хмельницького, 11 у місті Краматорську.
12. 25.08.2016 між ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" (Іпотекодавець) та ТОВ "АЙ СТІЛ" (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Басенко К. М., зареєстрований у реєстрі за № 2022.
13. Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 2.1 договору іпотеки від 25.08.2016 цим договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у Іпотекодавця на підставі угоди про взаємні розрахунки від "25" серпня 2016р. (далі - Основний договір), укладеного ним та Іпотекодержателем у простій письмовій формі на суму 6946198,13 грн, з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до 25.11.2016. В забезпечення виконання зобов`язань за Основним договором Іпотекодавець передає в іпотеку об`єкт нерухомого майна - двоповерхову окремо розташовану будівлю загальною площею 534,3 м2, розташовану в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Богдана Хмельницького, 11 (далі - Предмет іпотеки). Сторони оцінюють Предмет іпотеки в сумі 6946198,13 грн. Оцінка Предмета іпотеки проведена за згодою сторін з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов`язаних з його реалізацією.
14. Пунктом 1.3 договору іпотеки від 25.08.2016 передбачено, що вказана будівля є приватною власністю Іпотекодавця і належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 23.09.1998, укладеного Іпотекодавцем та ЗАТ "НКМЗ", зареєстрованого на Краматорській універсальній біржі 23.09.1998 за № 111. Право власності Іпотекодавця зареєстроване Краматорським бюро технічної інвентаризації 24.09.1998, реєстровий № 549. Вказаний договір купівлі-продажу та реєстраційне посвідчення про право власності на Предмет іпотеки передається Іпотекодержателю та повинно бути повернуте Іпотекодавцю у разі належного виконання ним у повному обсязі зобов`язання за Основним договором. Для реєстрації права власності на Предмет іпотеки у відповідності з положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку", цим договором Іпотекодержателю надається право: пред`являти свідоцтво, усно та письмово звертатися, подавати необхідні довідки та документи, у тому числі заяви до установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти інші дії, пов`язані з цим питанням. Цей пункт застосовується в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
15. У розділі 5 договору іпотеки від 25.08.2016 визначено порядок задоволення вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки.
16. Відповідно до пунктів 6.1, 8.1 договору іпотеки від 25.08.2016 цей договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за Основним Договором та додатковими угодами до нього. Нерухоме майно, що є Предметом іпотеки, залишається в користуванні Іпотекодавця, який вправі володіти і користуватися ним за цільовим призначенням.
17. Відомості про право власності на предмет іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою підтверджені Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 31.08.2016 № 67018074).
18. У відповідності до пояснень позивача від 18.09.2019 угода про взаємні розрахунки від 25.08.2016 між сторонами не укладалася, доказів протилежного суду не надано, при цьому факт укладання 18.05.2016 угоди про взаємні розрахунки сторони не заперечують.
19. 19.01.2018 між ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" (Іпотекодавець) та ТОВ "АЙ СТІЛ" (Іпотекодержатель) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі статті 36 Закону України "Про іпотеку", який було посвідчено 19.01.2018 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К. М. і зареєстровано в реєстрі за № 120.
20. У пунктах 1, 5, 6 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 сторони погодили, що Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель прийняв від Іпотекодавця і набув право власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю загальною площею 534,3 м2, розташовану по вулиці Богдана Хмельницького, 11 в місті Краматорську Донецької області, в рахунок виконання зобов`язань Іпотекодавця за угодою про взаємні розрахунки від 25.08.2016, укладеною зі строком повернення боргу до 25.11.2016. Будівля, що розташована по вулиці Богдана Хмельницького, 11 в місті Краматорську Донецької області, є предметом іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Басенко К.М., 25.08.2016, реєстровий номер 2022, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем для забезпечення виконання зобов`язання Іпотекодавця за угодою про взаємні розрахунки, вказаною в пункті 1 даного договору. Іпотекодержатель набуває права власності на будівлю, розташовану по вулиці Богдана Хмельницького, 11 в місті Краматорську Донецької області, за наступною вартістю 6946198,13 грн.
21. Відповідно до пунктів 10, 11 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 право власності на вищевказану будівлю виникає у Іпотекодержателя з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на будівлю, що є предметом даного договору.
22. Згідно з рішенням держреєстратора від 19.01.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Басенко Катерина Миколаївна, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 19.01.2018 10:16:15 за реєстраційним номером 26350825, яку подало ТОВ "АЙ СТІЛ" для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на будівлю з реєстраційним номером 1013818414129, що розташована: Донецька обл., м. Краматорськ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 11, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, керуючись частиною 2 статті 10 Закону України № 1952, пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на будівлю з реєстраційним номером 1013818414129, що розташована: Донецька обл., м. Краматорськ, вулиця Богдана Хмельницького,11.
23. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 148886721 від 11.12.2018 вбачається, що у якості підстави виникнення права власності відповідача на двоповерхову окремо розташовану будівлю загальною площею 534,3 м2 по вулиці Богдана Хмельницького, 11 у місті Краматорську Донецької області, у Державному реєстрі зазначено договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018, підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018.
Позиція Верховного Суду
24. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог касаційної скарги наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
25. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
26. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
27. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але і визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
28. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічну правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
29. Відповідно до частин 1, 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
30. Таким чином, статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
31. Згідно з частинами 1, 2 статті 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
32. Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
33. Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
34. Цей закон є спеціальним, оскільки визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Наведене вбачається зі змісту пункту 3 статті 11 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
35. Так, згідно з імперативними вимогами статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції, чинній на момент укладення та виконання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018) протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам-підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".
36. Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відноситься місто Краматорськ, у якому розташований предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2016.
37. Суди попередніх інстанцій достовірно встановили той факт, що ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" (Іпотекодавець) не відноситься до суб`єктів великого підприємництва у розумінні частини 3 статті 55 ГК України, а тому за суб`єктним складом на іпотечні правовідносини за участю позивача поширюється дія мораторію, запровадженого статтею 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції, чинній на дату укладення оспорюваного договору).
38. Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання комплексного застосування у подібних правовідносинах норм статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" у частині неможливості або можливості реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, а також прийняття рішення про державну реєстрацію за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2016.
39. Адже у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 905/3496/16, предметом первісного позову у якій було звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, висловлено правову позицію про те, що можливість реалізації предмета іпотеки зупиняється на період дії Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", але водночас цей Закон не позбавляє іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником зобов`язань та не перешкоджає захисту у судовому порядку порушеного права іпотекодержателя шляхом подання позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
40. Таким чином, зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом за наслідками комплексного застосування положень статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 41 Закону України "Про іпотеку" (остання регулює відносини примусової реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у ході виконавчого провадження), тоді як шляхом укладення оспорюваного договору сторони реалізували позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений статтею 37 Закону України "Про іпотеку", що свідчить про виникнення спорів у справах № 905/3496/16 і № 905/633/19 з правовідносин, які не є подібними.
41. Водночас, Верховний Суд не може погодитися з передчасним висновком судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність позивачем наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору з огляду на таке.
42. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
43. Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.