У Х В А Л А
25 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/608/19
Провадження № 11-28заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнязаяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Малинського міського голови ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховної Ради України, Малинського міського голови ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
- визнати незаконною бездіяльність відповідачів, що ігнорують протиправне суміщення ОСОБА_2 посади міського голови з посадою голови партії ММПО ВО "Батьківщина", що є протиправно-корумпованим порушенням прав виборців, Конституції та законів України;
- зобов`язати відповідачів вжити дії щодо припинення державних повноважень міського голови ОСОБА_2 з висвітленням цього факту за Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", у тому числі щодо підстав перебування на посаді мера-сумісника, що позбавив інваліда лікування, згідно з пунктом 30 статті 85, статті 124 Конституції України;
- зобов`язати відповідачів усунути бездіяльність, вчинити дії, прийняти рішення та призначити позачергові вибори Малинського міського голови через грубе порушення вимог законодавства України та прав виборців.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 10 січня 2020 року позовну заяву повернув позивачці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На зазначене рішення суду позивачка подала апеляційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2020 року відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 27 квітня 2020 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
При цьому до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 9901/608/19, у якій вона посилається на положення статей 36 - 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник уважає, що участь у цій справі вказаних нею суддів суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України і приписам Бангалорських принципів поведінки судді, оскільки вони, на думку позивачки, мають великий досвід повного саботажу вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гучних рішень, анульованих Європейським судом з прав людини.
Перевіривши наведені на обґрунтування заяви про відвід доводи ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Преамбулою Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" установлено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 1 цього ж Закону визначено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
Згідно із частиною першою статті 7 зазначеного Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно із частиною другою статті 37 цього ж Закону у складі Верховного Суду діє, зокрема, Велика Палата Верховного Суду.
Частинами першою, другою та п`ятою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду.
Стаття 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.