Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Григорʼєва І. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Дехтярук О. К.,
захисник Довженко В. І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050800000215, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Маріуполя Донецької області, жителя
АДРЕСА_1 ), засудженого за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця с. Вишневе Криничанського району Дніпропетровської області,
жителя АДРЕСА_2 ), засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, жителя
АДРЕСА_3 ), засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України.
1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Вимогою прокурора до суду касаційної інстанції (далі - Суд) є скасування оскарженої ухвали стосовно ОСОБА_3 з подальшим призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вимогу мотивовано тим, що Донецький апеляційний суд, залишаючи вирок суду першої інстанції без зміни, фактично змінив його в частині призначеного покарання ОСОБА_3, скасувавши останньому запобіжний захід, який в межах даного кримінального провадження йому не обирався та незаконно звільнив його від реального відбування покарання, що унеможливлює виконання судових рішень, в тому числі попереднього вироку суду першої інстанції в частині відбування покарання у виді позбавлення волі.
Зазначає, що в порушення вимог ст. 419 КПК України свого рішення апеляційний суд не вмотивував.
Також зауважує, що судами зайво враховано обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочину, оскільки останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, що впливало на кваліфікацію його дій за ознаками повторності.
Оскаржену ухвалу апеляційного суду стосовно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржено.
2. Зміст судових рішень, в тому числі оскарженого, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини кримінального провадження
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 10 червня 2019 року:
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк п`ять місяців.
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк три місяці.
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком
цього ж суду від 22 травня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк покарання обвинуваченому ухвалено обчислювати з 10 червня 2019 року.
В строк відбування покарання зараховано частину покарання відбуту за попереднім вироком з 22 травня 2017 року по 09 червня 2019 року включно та термін його попереднього ув`язнення з 22 травня 2017 року по день набрання законної сили даного вироку за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, де одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Вироком суду також вирішено долю судових витрат і речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року
апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника
Альбермах Н. М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вказаний вирок - без зміни.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_3 скасовано та звільнено останнього з-під варти в залі суду.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
В середині січня 2017 року в період часу з 18:00 до 19:00, ОСОБА_1,
діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3, який вчинив злочин повторно, знаходячись на територій племстанції, яка розташована в с. Сартана м. Маріуполя (по вул. Челюскінців, 137),
з автомобіля УАЗ 3303 (д. н. з. НОМЕР_1 ), що належить потерпілому
ОСОБА_4 , таємно викрали двигун вартістю 3507,50 грн та генератор вартістю 589,80 грн, та з місця вчинення злочину втекли, заподіявши таким чином потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4097,30 грн.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні Суду підтримала доводи поданої касаційної скарги.
Захисник заперечив проти задоволення касаційних вимог прокурора.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
4.1.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
4.1.3 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
4.1.4 Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції
Частина 1. Підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Межі касаційного перегляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду Судом судового рішення, встановлених КПК України, розгляд провадження здійснено в частині перевірки дотримання вимог ст. 419 КПК України при постановленні оскарженої ухвали апеляційним судом стосовно ОСОБА_3 та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме в частині врахування рецидиву злочинів, як обтяжуючої обставини, при призначенні покарання останньому [4.1.3].
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, правова оцінка його діяння за ч. 2 ст. 185 КК України, справедливість призначеного йому остаточного покарання в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.
5.2 Щодо порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність
Виходячи з положень ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, у разі встановлення судом, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у строк остаточно призначеного покарання суд повинен зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Так, матеріалами провадження встановлено, що за попереднім вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 травня
2017 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, взято його під варту в залі суду та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній Установі "Маріупольський слідчий ізолятор" (далі - СІЗО) до набрання цим вироком законної сили. Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено обчислювати з 22 травня 2017 року, тобто з дня затримання.
10 червня 2019 року ОСОБА_3 був засуджений вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців. З огляду на те, що попередній вирок набрав законної сили 13 грудня 2017 року, тому при призначенні засудженому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, суд у вироку від 10 червня 2019 року вірно визначив йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі шляхом часткового складання призначених покарань та в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, правильно зарахував покарання, частково відбуте за попереднім вироком від 22 травня