Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 712/5224/15-ц
провадження № 61-42196св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2018 року у складі судді Степченка М. Ю. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, та пені, посилаючись на те, що 22 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), яке змінило назву на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1. було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11201419000 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 175 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення не пізніше 21 серпня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору). З метою забезпечення виконання зобовʼязань позичальника 22 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2. було укладено договір поруки № 135596, за яким поручитель зобовʼязався відповідати солідарно з позичальником перед банком за виконання у повному обсязі зобовʼязань за Кредитним договором, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. 30 січня 2008 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, якою викладено графік погашення кредиту в новій редакції. 30 січня 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, якою досягнуто згоди: що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11201419000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11201419001; про зміну схеми погашення кредиту, а саме: позичальник зобовʼязався повертати кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу складає 2 030 доларів США. День сплати ануїтетного платежу 25 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору; про перенесення кінцевого терміну повернення кредиту, а саме позичальник зобовʼязався повернути наданий кредит у повному обсязі у термін не пізніше 21 серпня 2022 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору. Також 30 січня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2. було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 135596, якою поручитель надав свою згоду на зміну основного зобовʼязання, що забезпечується договором поруки. 16 березня 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, якою його сторони погодили перенести строки сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих у січні 2009 року на лютий 2014 року. У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_1. своїх зобовʼязань за Кредитним договором станом на 28 квітня 2015 року в нього утворилася заборгованість перед банком в розмірі 138 078,71 доларів США та 76 048,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 127 102,70 доларів США, заборгованість за процентами - 10 976,01 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 39 152,64 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 36 895,78 грн. Враховуючи викладене, ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1., ОСОБА_2. на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за Кредитним договором в сумі 138 078,71 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості - 76 048,42 грн. Стягнуто з ОСОБА_1., ОСОБА_2. на користь ПАТ "УкрСиббанк" в рівних частинах судовий збір в сумі 3 654 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з нього та поручителя на користь ПАТ "УкрСиббанк".
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1. - ОСОБА_3. та ОСОБА_2. задоволено частково. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2018 року змінено, скасовано його в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за Кредитним договором в сумі 138 078,71 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 76 048,42 грн, а також в частині стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ПАТ "УкрСиббанк" судового збору в рівних частинах в сумі 3 654 грн. В позовних вимогах ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2. про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за Кредитним договором в сумі 138 078,71 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості - 76 048,42 грн та судові витрати в розмірі 3 654 грн. Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2. судові витрати в розмірі 5 481 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в солідарному порядку з боржника та поручителя відсутні, оскільки рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2016 року, з урахуванням ухвали цього суду від 27 лютого 2018 року про виправлення описки, у справі № 695/1750/15-ц було задоволено позов ОСОБА_2. до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання поруки припиненою та визнано поруку за договором поруки № 135596, укладеним 22 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2., такою, що припинена. Вказане рішення набрало законної сили, тому встановлені в ньому обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, тобто мають преюдиційне значення. При цьому висновки місцевого суду щодо стягнення з ОСОБА_1. на користь банку заборгованості за Кредитним договором є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і залишити позов без розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_1. мотивована тим, що суди неповно зʼясували обставини справи, не дослідили в повному обсязі доказів і не звернули уваги на те, що позовну заяву подав представник Юхименко Ю. А., який не мав повноважень представляти інтереси ПАТ "УкрСиббанк", оскільки надана ним довіреність підписана не головою правління банку, а директором з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування ПАТ "УкрСиббанк", який не мав повноважень на підписання та видачу довіреностей від імені банку. В апеляційному суді його представник заявляв клопотання про залишення позову без розгляду у звʼязку з тим, що повноваження Юхименка Ю. А. на підписання позовної заяви не були підтверджені допустимими доказами, однак суд відмовив у його задоволенні з посиланням лише на інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і не дослідив статут ПАТ "УкрСиббанк". Крім того, на час подання позовної заяви він не мав заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується довідками-розрахунками, які надав суду сам позивач. Також він не отримував вимогу ПАТ "УкрСиббанк" від 17 березня 2015 року про дострокове повернення кредиту, тому строк виконання основного зобовʼязання не настав і права позивача не були порушені. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2009 року № 11201419001 є безпідставним, оскільки такий кредитний договір між ним та банком не укладався. Він не підписував додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, тому його представник ОСОБА_3. звертався до судів першої та апеляційної інстанцій з клопотаннями про призначення почеркознавчої експертизи, однак таке клопотання місцевий суд не вирішив, а апеляційний суд - необґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано матеріали справи з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.
12 вересня 2018 року справа № 712/5224/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 22 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", яке змінило назву на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1. було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 175 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення не пізніше 21 серпня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору).
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобовʼязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою належного виконання ОСОБА_1. взятих на себе зобовʼязань 22 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2. було укладено договір поруки № 135596, за умовами якого поручитель зобовʼязався нести солідарну з позичальником відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобовʼязань, що виникли з Кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобовʼязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).
За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовʼязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовʼязання боржником. У разі порушення боржником зобовʼязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до частини другої статті 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не повʼязані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
З огляду на викладене поручитель хоч і повʼязаний з боржником певними зобовʼязальними відносинами, але є самостійним субʼєктом у відносинах з кредитором.
За положеннями частини першої статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовʼязання, а також у разі зміни зобовʼязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовʼязання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовʼязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобовʼязання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобовʼязання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобовʼязання.
Такі правові висновки щодо застосування статті 559 ЦК України наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19).
30 січня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1. було укладено додаткову угоду № 1, згідно з пунктом 1 якої внесено зміни в додаток № 1 (графік погашення кредиту) до Кредитного договору.
30 січня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1. було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно з пунктом 1 якої сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме № 11201419000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11201419001. За змістом пункту 2 зазначеної додаткової угоди сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме що позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди зобовʼязується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячних ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу визначено в розмірі 2 030 доларів США, день сплати ануїтентного платежу - 25 число кожного календарного місяця. Розмір ануїтетного платежу може змінюватися у випадку зміни процентної ставки. Нарахування процентів здійснюється щомісяця у два етапи за методом "30/360". За змістом пункту 5 вказаної додаткової угоди сторони домовилися встановити новий строк повернення кредиту позичальником - не пізніше 21 серпня 2022 року.
Також 30 січня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2. було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 135596, згідно з пунктом 1 якої поручитель надав свою згоду на зміну основного зобовʼязання, що забезпечується договором поруки, а саме: розмір ануїтетного платежу - 2 030 доларів США; кінцевий термін виконання основного зобовʼязання - 21 серпня 2022 року.
16 березня 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, якою його сторони погодили перенести строки сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих у січні 2009 року на лютий 2014 року.
При цьому пунктом 2.1 укладеного між банком та ОСОБА_2. договору поруки передбачено, що банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2016 року, з урахуванням ухвали цього суду від 27 лютого 2018 року про виправлення описки, у справі № 695/1750/15-ц було задоволено позов ОСОБА_2. до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання поруки припиненою та визнано поруку за договором поруки № 135596, укладеним 22 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2., такою, що припинена.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом пункту 6.2 Кредитного договору його сторони погодили, що терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обовʼязковими до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.
ОСОБА_1 не виконував належним чином взятих на себе зобовʼязань за Кредитним договором, у звʼязку з чим ПАТ "УкрСиббанк" направило позичальнику та поручителю вимоги від 17 березня 2015 року про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором.
Таким чином, ПАТ "УкрСиббанк" змінило строк виконання основного зобовʼязання і згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали з 41 календарного дня з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку, тобто з 27 квітня 2015 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 28 квітня 2015 року заборгованість за Кредитним договором складала 138 078,71 доларів США та 76 048,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 127 102,70 доларів США, заборгованість за процентами - 10 976,01 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 39 152,64 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 36 895,78 грн.
Договір є обовʼязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).