1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України


02 липня 2020 року

м. Київ


справа № 752/2544/17

провадження № 61-12001св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,


учасники справи:

позивач - заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Харчомашовець", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація",


провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року у складі судді Шкірай М. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Кулікової С. В.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.


У лютому 2017 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Харчомашовець" (далі - ОКЖК "Харчомашовець"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" (далі - ТОВ "Будівельна асоціація"), про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що рішенням Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 356/3190 "Про передачу земельних ділянок ОКЖК "Харчомашовець" для житлової забудови на вул . Лісничій у Голосіївському районі міста Києва" земельні ділянки загальною площею 105,46 га віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення і передано ОКЖК "Харчомашовець" (ділянки площею 90,25 га - у власність для житлової забудови, а 15,21 га - в довгострокову оренду на 49 років). На передані у власність ОКЖК "Харчомашовець" земельні ділянки площею 55,9336 га та 29,8789 га кооперативу видано державні акти серії ЯЖ № 006292 та серії ЯЖ № 006293 відповідно, зареєстровані 08 січня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Після отримання державних актів на вказані земельні ділянки ОКЖК "Харчомашовець" вніс їх до статутного капіталу ТОВ "Будівельна асоціація". В подальшому за договором дарування від 13 лютого 2009 року № 319 земельну ділянку площею 1,5 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 29,8789 га, ТОВ "Будівельна асоціація" подарувало ОСОБА_3 . На підставі зазначеного договору ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯЖ № 920174 на право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 8000000000:90:335:0050, зареєстрований 27 квітня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-04460. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року, у справі № 910/3725/14 було задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до Київської міської ради, ОКЖК "Харчомашовець", ТОВ "Будівельна асоціація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" (далі - ТОВ "Тестбуд"), треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у місті Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на землю та визнання відсутності прав, визнано недійсним рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2007 року № 356/3190 "Про передачу земельних ділянок ОКЖК "Харчомашовець" для житлової забудови на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва", визнано недійсними видані ОКЖК "Харчомашовець" державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006292 та серії ЯЖ № 006293, зареєстровані 08 січня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00199 та № 07-8-00200, визнано недійсними видані ТОВ "Будівельна асоціація" державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 030300 та серії ЯЖ № 920173, зареєстровані 30 жовтня 2008 року і 09 липня 2009 року відповідно Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00261 та № 07-8-00301, визнано недійсним виданий ТОВ "Тестбуд" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011945, зареєстрований 08 вересня 2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00389, визнано відсутність у ОКЖК "Харчомашовець", ТОВ "Будівельна асоціація" та ТОВ "Тестбуд" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва: площею 55,9336 га, кадастровий номер 8000000000:90:335:0040, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 103 449 025,40 грн, площею 28,3789 га, кадастровий номер 8000000000:90:335:0041, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 63 505 863,31 грн. У вказаній господарській справі судами встановлено, що земельна ділянка площею 29,8789 га, до складу якої входила спірна ділянка площею 1,5 га, незаконно вибула з власності територіальної громади міста Києва. Враховуючи викладене, заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради просив витребувати в ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку та передати її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.


У червні 2017 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради подав до суду клопотання, в якому просив замінити первісного відповідача ОСОБА_3 на належних відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, залучити ОСОБА_3 до участі у справі як третю особу, витребувати в ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0050, розташовану на АДРЕСА_2 та передати її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. В обґрунтування клопотання заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради зазначив, що за договором купівлі-продажу від 23 січня 2017 року ОСОБА_3 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_1 . За пунктом 5.6 вказаного договору купівлі-продажу земельна ділянка придбана за спільні гроші подружжя та вона буде об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .


Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2017 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належних - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Залучено ОСОБА_3 до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору.


Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ахрамович Я. І. заперечив проти позову, посилаючись на те, що виданий ОСОБА_3 державний акт серії ЯЖ № 920174 на право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0050, зареєстрований 27 квітня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-04460, а також договір дарування від 13 лютого 2009 року № 319, не було скасовано і не визнано недійсними, тому позбавлення відповідачів права власності на спірну земельну ділянку є неможливим. Крім того, заступник Генерального прокурора України звертався 19 серпня 2011 року до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, Державного агентства земельних ресурсів України до ОСОБА_3, ТОВ "Будівельна асоціація" про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності та відновлення становища, яке існувало до порушення, і рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року у справі № 2601/5087/12 в задоволенні позову було відмовлено. Таким чином, з 19 серпня 2011 року позивачу було відомо про те, що спірна земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_3, однак з позовом в цій справі він звернувся зі спливом позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.


Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено. Витребувано в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 8000000000:90:335:0050, розташовану на АДРЕСА_2, та передано її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Стягнуто зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Генеральної прокуратури України судовий збір у розмірі 23 766,84 грн з кожного.


Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади міста Києва на підставі рішення Київської міської ради, яке в подальшому було скасоване. Тому правові підстави збереження цього майна за відповідачами відсутні.


Постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року - без змін.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.


У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.


Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не дослідили в повному обсязі доказів, не звернули уваги на доводи відповідачів, викладені в запереченні на позов, та дійшли помилкового висновку про задоволення позову. Він та його дружина ОСОБА_2 не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи апеляційним судом, чим порушено їх законні права та інтереси. Наявне у справі клопотання нібито від його представника Ахрамовича Я. І. про відкладення розгляду справи 15 січня 2018 року не може свідчити про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового засідання, оскільки воно отримано апеляційним судом електронною поштою і його представник Ахрамович Я. І. такого клопотання не подавав.


У червні 2018 року заступник Генерального прокурора України подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.


Рух справи в суді касаційної інстанції.


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду міста Києва.


08 червня 2018 року справа № 752/2544/17 надійшла до Верховного Суду.


Позиція Верховного Суду.


Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).


Частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.


Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.


Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.


................
Перейти до повного тексту