Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 759/15088/14-ц
провадження № 61-15977св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
правонаступник позивача - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у складі судді Миколаєць І. Ю. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Пікуль А. А., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що до банку на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), перейшли всі права кредитора за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05.
Посилаючись на те, що позичальник за вказаним договором ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо своєчасного і повного погашення кредиту не виконує належним чином, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 427 566,52 грн, ПАТ "Дельта Банк" просило позов задовольнити та стягнути вказану заборгованість з відповідача на користь банку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05 у розмірі 431 162,62 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 366 068,85 грн та процентів за користування кредитом в сумі 4 922,74 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Повторним заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05 у розмірі 427 566,52 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 363 015,66 грн та процентів за користування кредитом в сумі 64 550,86 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обумовленому договором розмірі, проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року скасовано, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 8_49.28/29/С-П-05 від 21 жовтня 2005 року у розмірі 427 566,52 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 363 015,66 грн та процентів за користування кредитом в сумі 64 550,86 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належним чином, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Задовольняючи позовні вимоги банку апеляційний суд виходив з того, що є встановленим факт невиконання відповідачем кредитних зобов`язань, наявність у нього заборгованості за кредитним договором в визначеному позивачем розмірі підтверджена належними доказами, й відповідачем не спростована.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили фактичні обставини справи, не перевірили розмір кредитної заборгованості, не прийняли до уваги, що відповідач у період з 2014 року по 2015 рік проходив службу в зоні АТО. Крім того, судами не враховано, що відповідача не було належним чином повідомлено про заміну кредитора, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості виконати зобов`язання за кредитним договором. Отже наявне прострочення кредитора, що звільняє відповідача від відповідальності.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому в травні 2018 року відзиві, ПАТ "Дельта Банк" просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року та постанова Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року є законними і обґрунтованими, під час розгляду справи суди не припустилися порушень ні норм матеріального права ні норм процесуального права. Натомість доводи касаційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи, що підтверджені належними доказами, дослідженими у порядку встановленому процесуальним законодавством.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_1, як правонаступника ПАТ "Дельта Банк".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції, - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 21 жовтня 2005 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8_49.28/29/С-П-05, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 30 000 доларів США з процентною ставкою за користування кредитними коштами, яка визначається відповідно до частини № 1 договору, з кінцевим терміном повернення кредиту до 19 жовтня 2029 року.
Згідно заяви про видачу готівки № 3_3, суму кредиту в розмірі 30 000 доларів США, що еквівалентно 151 500 грн, ОСОБА_2 було отримано 21 жовтня 2005 року.
26 червня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор продав новому кредитору право вимоги за кредитними договорами та укладеними до них договорами забезпечення, у тому числі за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05.
Листом від 04 липня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило ОСОБА_2. про заміну кредитора за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05.
13 серпня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" направило ОСОБА_2 . письмову вимогу, у якій повторно повідомило про заміну кредитора, та зазначило про необхідність погашення існуючої заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 712,89 доларів США, а також роз`яснило, що в разі невиконання даної вимоги, банк набуде права звернутися до суду з вимогою про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом.
У період з 11 серпня 2014 року по 05 травня 2016 року ОСОБА_2 перебував на службі в Збройних Силах України, у зв`язку з призовом в порядку часткової мобілізації. У період з 12 вересня 2014 року по 17 липня 2015 року та з 20 липня 2015 року по 17 грудня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на територіях Донецької і Луганської областей.
01 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "Дельта Банк" із заявою, у якій просив не нараховувати йому штрафні санкції у зв`язку з тим, що він призваний на військову службу до Збройних Сил України під час особливого періоду.
Листом від 21 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило відповідача про застосування до нього відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" програми "Допомога 2014", в частині призупинення нарахування штрафних санкцій та процентів за користування кредитом по кредитному договору від 21 жовтня 2005 року № 8_49.28/29/С-П-05. На підтвердження чого надіслало оновлений графік погашення заборгованості за кредитним договором, складений на період з 20 серпня 2014 року по 21 травня 2029 року.