Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 2-2817/10
провадження № 61-41042св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2010 року у складі судді Коваленко І. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2010 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до кредитного договору № 11119520000 від 19 лютого 2007 року, відповідач ОСОБА_1 отримав споживчий кредит в розмірі 96 117 доларів США, зі сплатою 11,8 % річних, які відповідно до додаткових угод до кредитного договору № № 1, 2 зобов`язався повернути шляхом сплати ануїтентних платежів 25 числа кожного календарного місяця в розмірі 1 060 доларів США в термін не пізніше 21 лютого 2034 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 19 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 97141, згідно з яким остання зобов`язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 його зобов`язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідно до додаткової угоди від 06 лютого 2009 року № 1 до договору поруки № 97141 від 19 лютого 2007 року, ОСОБА_2 надала згоду на зміну суми кредитного договору, зміну процентної ставки, розміру ануїтентного платежу та зміну кінцевого терміну виконання основного зобов`язання.
Посилаючись на невиконання відповідачами зобов`язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту, унаслідок чого станом на 01 квітня 2010 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 101 221,89 доларів США, що еквівалентно 802 183,55 грн, ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнуто вказану заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 101 221, 89 доларів США, що еквівалентно 802 183,55 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в обумовленому договором розмірі, проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку в солідарному порядку як з боржника так і поручителя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 травня 2018 року замінено позивача у справі з ПАТ "УкрСиббанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") у відповідності до договору факторингу від 13 лютого 2012 року № 2, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект", за умовами якого ТОВ "Кей-Колект" набуло повноважень кредитора за зобов`язаннями боржника та поручителя.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2010 року змінено, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 768,85 доларів США, що еквівалентно 53 643,14 грн, заборгованість за процентами в сумі 8 550,74 доларів США, що еквівалентно 67 764,61 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредиту в розмірі 821,11 грн та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 6 781,64 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором в сумі 81 441,33 доларів США, що еквівалентно 645 422,54 грн, заборгованість за процентами в сумі 2 474,62 доларів США, що еквівалентно 19 611,36 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 50,56 грн та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 1 182,92 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, яка виникла внаслідок неналежного виконання його умов, проте невірно визначив розмір такої заборгованості, яка підлягає стягненню на користь банку, оскільки з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України нарахування боргових сум, які підлягають стягненню з поручителя, слід обчислювати з моменту пред`явлення позову і до збігу шестимісячного строку, виключені із зобов`язання поручителя платежі підлягають стягненню лише з боржника. Розмір нарахованої банком пені в валюті, відповідно до умов кредитного договору підлягає перерахуванню у національну валюту гривню, з урахуванням встановленої облікової ставки та за офіційним обмінним курсом Національного банку України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2018 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково задовольнили позов банку, при цьому не звернули уваги на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором здійснений позивачем, є абсолютно необґрунтованим та недоведеним. Стягуючи заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку з боржника та поручителя, суди не врахували, що порука в силу вимог частини четвертої статті 559 ЦК України на момент звернення позивача до суду з даним позовом, є припиненою. Суди залишили поза увагою те, що з моменту настання строку виконання основного зобов`язання кредитні правовідносини між сторонами припинилися, що виключає подальше нарахування строкової заборгованості, простроченої заборгованості, строкової заборгованості по відсоткам та простроченої заборгованості за відсотками та пені; крім того у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту видачі позивальнику кредитних коштів, що унеможливлює встановлення точної дати видачі кредиту та його розміру. Також судами попередніх інстанцій не враховано, що розрахунок пені неправомірно здійснено позивачем у доларах США.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, поданої представником ОСОБА_3, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 19 лютого 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11119520000, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 96 117 доларів США строком до 19 лютого 2028 року зі сплатою 11,8 % річних.
Відповідно до додатку № 1 до вказаного кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з пунктом 1.3.4 договору відбувається з 01 по 09 число (включно) кожного місяця, наступного з тим, за які були нараховані проценти.
06 лютого 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої відповідач зобов`язався повертати кредит та нараховані проценти шляхом щомісячної плати ануїтентних платежів у розмірі 1 060 доларів США. Днем сплати ануїтентного платежу встановлено 25 число кожного календарного місяця строку кредитування. Невід`ємною частиною додаткової угоди є графік платежів (додаток № 1).
Пунктом 3.1 вказаної додаткової угоди продовжено термін повернення кредиту до 21 лютого 2034 року, а пунктом 3.2 вказаного договору перенесено сплату процентів, нарахованих згідно умов кредитного договору за використання кредитних коштів за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року на період з 01 лютого 2014 року по 20 лютого 2014 року.
31 березня 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно умов якої сторони погодили, що сплата процентів, нарахованих згідно умов кредитного договору за використання кредитних коштів за період з 01 січня 2009 року по 21 січня 2009 року здійснюється відповідачем з 01 лютого 2011 року по 19 лютого 2011 року, а сплата процентів нарахованих за період з 01 лютого 2009 року по 05 лютого 2009 року здійснюється в період з 01 березня 2011 року по 19 березня 2011 року.
У забезпечення належного виконання кредитного договору від 19 лютого 2007 року № 11119520000, між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 19 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 97141, згідно з яким відповідач зобов`язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі.
06 лютого 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до умов якої ОСОБА_2 надала згоду на зміну суми кредитного договору, зміну процентної ставки, розміру ануїтентного платежу, зміну кінцевого терміну виконання основного зобов`язання.
ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 19 лютого 2007 року № 11119520000 належним чином не виконував, припинивши з 26 лютого 2009 року здійснювати погашення кредиту та сплату нарахованих відсотків, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої згідно наданого ПАТ "УкрСиббанк" розрахунку станом на 01 квітня 2010 року складає 101 221,89 доларів США, що еквівалентно 802 183,55 грн.
У зв`язку з чим, ПАТ "УкрСиббанк" направив відповідачам письмові вимоги від 20 квітня 2010 року, у яких вимагав усунення порушень зобов`язання у зв`язку з виникненням заборгованості протягом 31 дня з моменту отримання вимоги та зазначив, що у випадку не усунення вказаних порушень на 32 день з дня отримання вимоги, банк буде вважати термін повернення кредиту таким, що настав, і буде вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані вимоги банку не виконали, унаслідок чого ПАТ "УкрСиббанк" 02 червня 2010 року звернулося до суду із даним позовом.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).