Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 487/94/17
провадження № 61-38225св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2018 року у складі судді Павлової Ж. П. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О., Галущенка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про тлумачення договору та відшкодування збитків.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець здійснює надання послуг у сфері нерухомості.
Дізнавшись 11 лютого 2016 року про проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" (далі - ТОВ "Електронні торги України") електронних торгів з продажу лоту № 204509 - об`єкта нерухомості, який розташовано у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 448,4 кв. м, що належить Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк"), він розпочав пошук зацікавлених осіб в придбанні вказаної нерухомості, одним із яких став відповідач ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, 22 лютого 2016 року між ними було укладено договір доручення, предметом якого є здійснення ним від імені та за рахунок відповідача усіх дій, необхідних і достатніх для придбання об`єкта нерухомості.
26 лютого 2016 року відбулися електронні торги з продажу об`єкта нерухомості, який розташовано у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 448,4 кв. м, що належить ПАТ "Брокбізнесбанк", а 29 квітня 2016 року ОСОБА_2 став власником вказаного майна, проте відмовився здійснити оплату наданих йому послуг та не виконав письмову вимогу з цього приводу.
З урахуванням викладеного, та посилаючись на положення статей 203, 525, 628, 629, 638 ЦК України, ОСОБА_4 просив розтлумачити зміст договору, укладеного між сторонами 22 лютого 2016 року в частині того, що вказаний договір є змішаним, який поєднує в собі положення договору про надання послуг та договору доручення, а також стягнути з ОСОБА_2 суми збитків в розмірі 819 000 грн, яка складається з суми основного боргу - 409 500 грн та суми неустойки - 409 500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для тлумачення договору доручення, як змішаного, тобто з елементами договору про надання послуг. Наявність згаданих обов`язків обумовлена саме предметом договору доручення і ці обов`язки могли бути реалізовані належним чином лише за умови чіткого визначення юридичних дій, які повинен здійснити повірений. Натомість відповідач ОСОБА_6 набув у власність об`єкт нерухомості 29 квітня 2016 року, а не в обумовлений договором строк до 01 квітня 2016 року, а після проведення торгів особисто вчиняв необхідні заходи пов`язані з усуненням перепон для укладення договору купівлі-продажу. Крім того, при укладенні договору доручення сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, відповідач не видав довіреності на ім`я позивача, що свідчить про неукладеність такого договору, й відповідно виключає можливість задоволення похідних вимог про відшкодування збитків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні позовних вимог, при цьому не застосували положення статей 207, 641, 642, 1003 ЦК України та не врахували, що предметом спірного договору є здійснення усіх дій, необхідних і достатніх для придбання об`єкту нерухомості, а не тільки дій, які породжують юридичні наслідки, та є предметом договору доручення, у "чистому вигляді". Відсутність довіреності виданої на ім`я позивача, обов`язковість якої передбачена статтею 1007 ЦК України, свідчить не про факт неукладеності спірного договору, а про відсутність обставин та бажання відповідача на здійснення позивачем конкретних юридичних дій у розумінні договору доручення.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_7 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 04 лютого 2008 року набув статусу фізичної особи-підприємця з видами діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
11 лютого 2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" здійснено оголошення про проведення аукціону з реалізації активів банку, у тому числі нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 448,4 кв. м з початковою ціною 2 820 522,60 грн, номер лоту 204509. Місце проведення аукціону - ТОВ "Електронні торги України", 26 лютого 2016 року.
22 лютого 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підписали договір з назвою "договір доручення", за умовами якого останній будучи довірителем доручив позивачу - повіреному здійснити від імені і за рахунок довірителя всі дії, необхідні і достатні для набуття (купівлі) до 01 квітня 2016 року нежилого приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_1 загальною площею. 448,4 кв. м.
Доручення вважається виконаним повіреним, якщо довіритель уклав з продавцем хоча б один договір купівлі-продажу вказаного об`єкта нерухомості. Строк підписання договору купівлі-продажу до 01 квітня 2016 року. За виконання повіреним доручення довіритель сплачує повіреному винагороду.