Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа №755/8331/17
провадження №61-9645св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2, з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 88 868 грн та пеню у розмірі 13 554, 57 грн, три відсотки річних у розмірі 1446,24 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 740,08 грн, що разом складає 120 608,89 грн.
Позов мотивовано тим, що 04 серпня 2016 року між сторонами укладено договір, відповідно до якого позивачем було проведено зовнішнє оздоблення металевими панелями (вентильований фасад та дах) об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна ціна договору становила 586 868 грн. Разом з тим, 27 вересня 2016 року сторонами підписано акт здачі - приймання виконаних робіт на суму 143 575 грн, а робота по вказаному об`єкту завершена 01 жовтня 2016 року.
Відповідачу надіслано акт прийому-здачі виконаних робіт на підпис з проханням сплатити заборгованість за поставлені матеріали та вартість виконаних робіт на суму 88 868 грн. Разом з тим, відповідач відмовився підписати акт здачі - приймання виконання робіт № 2 та сплатити заборгованість.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 112 544,18 грн з яких: 88 868 грн - сума заборгованості по поставлених матеріалах та вартості виконаних робіт; 8675,37 грн - інфляційні витрати, 13 554,57 грн - пеня, 1446,24 грн - 3 % річних.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ФОП ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 553 253,76 грн неустойки за неналежне виконання робіт відповідно до договору.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 зазначається, що відповідно до умов договору підрядник ФОП ОСОБА_1 зобов`язався на свій ризик, у встановлений договором термін, у межах договірної ціни, власними й залученими ресурсами і коштами виконати будівельні роботи з виготовлення і поставки матеріалів та монтажу на об`єкті і здати замовникові, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх. Орієнтована договірна ціна робіт, наведена в додатку № 1, склала 586 868 грн. Графік фінансування робіт був визначений сторонами у додатку №3 до договору.
ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо належного фінансування робіт виконав, що підтверджується копіями розписок про отримання готівкових коштів й оплата за договором була здійснена на загальну суму 498 000 грн, а залишок оплати у сумі 88 868 грн повинен був бути сплачений після закінчення виконання належним чином робіт, визначених договором та підписання сторонами акту виконання робіт. Однак, підрядник своєчасно та якісно роботи не виконав, що є підставою для стягнення з нього неустойки.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 88 898 грн, три відсотки річних у розмірі 1446,24 грн, інфляційні витрати - 16 740 грн, що разом складає 107 084, 24 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відповідачем не надано доказів, що саме ФОП ОСОБА_1 неякісно виконані будівельні роботи чи не виконано зобов`язання в частині поставлення матеріалів, необхідних для виконання робіт відповідно до договору від 04 серпня 2016 року.
Між відповідачем ТОВ,"Науково-Виробничий центр ХЕМА" та ТОВ "ІБК Термастіл Україна" було укладено договір на проведення будівельних робіт, в тому числі і на проведення аналогічних робіт, які були проведені позивачем ФОП ОСОБА_1 . Розмежування вказаних робіт між виконавцями замовником проведено не було. Водночас відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 сплачено ФОП ОСОБА_1 498 000 грн на виконання умов договору від 04 серпня 2016 року, що свідчить про виконання умов договору зі сторони ФОП ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, у зв`язку з чим зустрічний позов про стягнення коштів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні первісного позову, а вимоги зустрічного позову задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що залишок оплати (остаточний розрахунок у сумі 88 868 грн) повинен був бути здійснений ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 після закінчення виконання належним чином робіт, визначених договором та підписання сторонами акту виконаних робіт (пункт 5.3. Договору). Проте, ФОП ОСОБА_1 своєчасно та якісно роботи не виконав. Підтвердженням факту прострочення виконання ФОП ОСОБА_1 робіт, визначених договором, є відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт та численне листування ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Законодавством встановлено право підрядника на отримання плати від замовника у випадку належного виконання роботи: після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 не було здано, а ОСОБА_2 прийнято роботу за договором, робота виконана ФОП ОСОБА_1 неналежним чином (неповністю та з порушенням вимог щодо якості), з суттєвим простроченням. Остаточна здача роботи ОСОБА_2 не відбулася.
В акті здачі-приймання виконаних робіт вказано, що станом на 27 вересня 2016 року ОСОБА_2 має претензії до ФОП ОСОБА_1 стосовно якості монтажних робіт, а саме: не щільно укладена мінеральна вата в профілі, не щільно та з перекосами зафіксовано вітрозахисну мембрану. Вказане спростовує твердження ФОП ОСОБА_1 про те, що роботи були прийняті ОСОБА_2 без зауважень.
У ОСОБА_2 відсутні підстави для оплати таких неякісних, прострочених і неприйнятих ним робіт у ФОП ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_1 лише 13 квітня 2017 року надіслав на адресу ОСОБА_2 акт здачі-приймання виконаних робіт № 2, на який ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 своєчасно була надана мотивована відмова від його підписання. Тобто, ОСОБА_2 своєчасно заявив про недоліки у роботі ФОП ОСОБА_1, а тому акт здачі-приймання виконаних робіт № 2 на суму на суму 88 898 грн, підписаний в односторонньому порядку ФОП ОСОБА_1, не може вважатися актом, який свідчить про прийняття робіт та є підставою для розрахунків по договору.
Вказані обставини в сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що роботи не були завершеними ФОП ОСОБА_1 належним виконанням у відповідності з умовами договору та були неякісними. Тобто фактично роботи не були реально якісно виконані ФОП ОСОБА_1, а акт здачі-приймання виконаних робіт № 2 не відповідав ані вимогам договору, ані вимогам частини четвертої статті 882 ЦК України.
З моменту закінчення встановленого терміну виконання робіт (з 16 вересня 2016 року) по дату закінчення виконання ТОВ "БУДСЕРВІСЗАХІД" робіт, передбачених договором підряду від 06 червня 2017 року, по усуненню недоліків на покрівлі лабораторного приміщення за адресою: АДРЕСА_2, що були виявлені під час виконання будівельних робіт стороною попереднього підрядника: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ІБК "Термастіл-Україна" (30 червня 2017 року), ОСОБА_2 має право на стягнення з ФОП ОСОБА_4 неустойки за час прострочення виконання робіт за Договором у розмірі 553 253,76 грн, тобто за період 16 вересня 2016 року по 30 червня 2017 року.
Судами попередніх інстанцій не враховано наявність листування сторін, з якого вбачається неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 робіт, визнання ФОП ОСОБА_1 фактів наявності недоліків, несвоєчасного виконання робіт та неустойки за час прострочення виконання робіт. Також суди безпідставно та не надали оцінки тій обставині, що відсутній підписаний обома сторонами акт здачі-прийняття робіт, а акт здачі-прийняття робіт № 2 підписаний лише ФОП ОСОБА_1 без врахування недоліків виконаної ним роботи та мотивованих заперечень і вказівок на недоліки роботи зі сторони ОСОБА_2 .
Також судами не надано оцінки тій обставині, що акт здачі-прийняття робіт № 2 був направлений ОСОБА_2 лише 13 квітня 2017 року, тобто майже через 9 місяців після закінчення терміну виконання роботи.
Обґрунтованість вимог зустрічного позову щодо права ОСОБА_2 на стягнення неустойки підтверджується: встановленим договором терміном виконання робіт ФОП ОСОБА_1 (по 15 вересня 2016 року), відсутністю підписаного обома сторонами акту здачі-приймання робіт без зауважень, направлення ФОП ОСОБА_1 односторонньо підписаного акту здачі-приймання робіт № 2 від 13 квітня 2017 року, тобто майже через 9 місяців після закінчення терміну виконання робіт; надання ОСОБА_2 мотивованої відмови від підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт № 2 (листи № 6 від 21 квітня 2017 року та № 11 від 19 травня 2017 року); відсутність акту здачі-прийняття виконаних робіт зі вказівкою про відмову ОСОБА_2 від підписання такого акту.
Конкретних обставин та підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено. Судом фактично наведено загальні норми матеріального права без ґрунтовної оцінки доводів та аргументів учасників справи.
Судами неправильного застосовано положення статей 610-612, 846, 852, 854, 857, 882, 883 ЦК України та з порушено вимоги статей 10, 235. 263, 264. 265 ЦПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ФОП ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Разом з тим, вказаний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.