Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 314/5019/16-ц
провадження № 61-43271св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
третя особа за зустрічним позовом - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року у складі судді Капітонова Є. М. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Кочеткової І. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 27 серпня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк", назву якого змінено на ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 552/706916, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит на загальну суму 12 817,07 доларів США зі сплатою 13,2 % річних на умовах, визначених цим договором, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень від 14 квітня 2009 року № 1 до вказаного договору, яким було продовжено строк користування кредитом по 24 серпня 2018 року. Відповідач зобов`язалася повертати кредит банку щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором, а також сплачувати процентну винагороду за користування кредитом. ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 14 червня 2016 року в неї утворилася заборгованість в розмірі 14 236,87 доларів США, з яких: 7 601,29 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 125,42 доларів США - нараховані проценти; 2 121,79 доларів США - прострочені проценти; 4 388,37 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди, що на 14 червня 2016 року становить 109 571,81 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27 серпня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 195/2008, за умовами якого поручитель ( ОСОБА_2 ) зобов`язався перед банком відповідати в повному обсязі за зобов`язаннями позичальника ( ОСОБА_1 ), які виникають з умов кредитного договору. Поручитель за вказаним договором несе солідарну відповідальність перед банком на рівні з позичальником. Враховуючи наведене, ПАТ "Креді Агріколь Банк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 9 848,50 доларів США і пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди в сумі 4 388,37 доларів США, що на 14 червня 2016 року за курсом Національного банку України становить 109 571,81 грн.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Креді Агріколь Банк", третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що кредитний договір було укладено з порушенням Закону України "Про захист прав споживачів", а кредитні кошти їй було видано всупереч Інструкції про касові операції в банках України та Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила визнати кредитний договір недійсним.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 серпня 2008 року № 552/706916 в розмірі 9 848,50 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди в розмірі 4 388,37 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не виконувала належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, в результаті чого в неї утворилася заборгованість. ОСОБА_2 у 2012 році був знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю. Аналіз оспорюваного кредитного договору дає підстави для висновку, що вказаний договір містить всі визначені законом істотні умови для цього виду договорів. У кредитному договорі визначено предмет договору та його розмір, вартість користування кредитом, цілі надання кредиту та порядок погашення заборгованості. Умов договору, які підпадають під визначення несправедливі, судом не встановлено. З огляду на наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічного позову.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року скасовано і ухвалено нову постанову. Позов ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 серпня 2008 року № 552/706916 в розмірі 9 848,50 доларів США, з яких: 7 601,29 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 125,42 доларів США - нараховані проценти; 2 121,79 доларів США - прострочені проценти, а також пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди в розмірі 109 571,81 грн. Провадження у справі в частині позову ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2 закрито. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вирішуючи спір, місцевий суд правильно визначив загальний розмір кредитної заборгованості, однак не навів усіх її складових. Чинне законодавство не передбачає можливості нарахування та стягнення штрафних санкцій в доларах США, тому пеня має обчислюватися і стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні. Відтак, рішення місцевого суду в частині стягнення пені не відповідає вимогам законодавства. Крім того, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та відсутністю його правонаступників провадження у справі в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором підлягає закриттю. Висновок місцевого суду про необґрунтованість зустрічного позову і відмову в його задоволенні є правильним. Однак матеріали справи не містять даних про належне повідомлення ОСОБА_1 та її представника про судове засідання, призначене на 16 березня 2017 року, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
23 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суди не перевірили належним чином доводів і заперечень сторін, не дослідили належності, допустимості та достовірності кожного доказу, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, внаслідок чого дійшли висновків на основі припущень. Суди помилково вказали про виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредиту в сумі 12 817,07 доларів США, оскільки у платіжному дорученні від 27 серпня 2008 року № 1 і в меморіальному ордері від 27 серпня 2008 року № 1 не зазначено про видачу кредиту в доларах США, а вказано суму - 62 100 грн. При цьому суди не дослідили первинної бухгалтерської документації щодо видачі кредиту, такі документи не були надані банком на вимогу суду. Помилковими є також висновки про необґрунтованість зустрічного позову, оскільки суди безпідставно не встановили обставин на підтвердження факту неукладеності кредитного договору, зокрема про досягнення сторонами цього договору згоди щодо всіх його істотних умов, передбачених статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Вільнянського районного суду Запорізької області та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії (виконання) рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року і постанови Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року.
29 жовтня 2018 року справа № 314/5019/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" та залучено це Товариство як правонаступника ПАТ "Креді Агріколь Банк" до участі в цій справі.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Судами встановлено, що 27 серпня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 522/706916, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 12 817,07 доларів США, зі строком користування кредитом - з 27 серпня 2008 року по 26 серпня 2014 року включно. ОСОБА_1 зобов`язалася повертати кредит банку щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з пунктами 1, 2 договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору від 27 серпня 2008 року № 522/706916, укладеного 14 квітня 2009 року між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" та ОСОБА_1, змінено строк користування кредитом - з 27 серпня 2008 року по 24 серпня 2018 року включно. Погоджено, що повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.
За пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору від 27 серпня 2008 року № 522/706916 кредит надається Позичальнику на купівлю автомобіля Daewoo Lanos у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтодом" для особистих потреб. Як забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів. Позичальник в день укладення цього Договору укладає: 1) договір поруки; 2) договір застави, за яким в заставу передається автомобіль марки Daewoo моделі Lanos, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску 2008.
27 серпня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 195/2008, за яким Поручитель ( ОСОБА_2 ) на добровільних засадах зобов`язався перед банком відповідати в повному обсязі за зобов`язаннями Позичальника ( ОСОБА_1 ), які виникають з умов кредитного договору від 27 серпня 2008 року № 522/706916.
Згідно із свідоцтвом про смерть від 14 липня 2011 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору від 27 серпня 2008 року № 522/706916 за користування кредитом Позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно, в розмірі 13,2 % річних у валюті кредиту, починаючи з дня списання коштів з рахунку Позичальника, зазначеного у пункті 3.1.1 цього Договору, до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором.
За пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору від 27 серпня 2008 року № 522/706916 надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, з подальшим їх перерахуванням на поточний рахунок продавця № НОМЕР_4 в "Укрексімбанк", МФО 322313. Якщо кредит надано Позичальнику в іноземній валюті, то перерахування грошових коштів в сумі, зазначеній у пункті 1.1 цього Договору, на поточний рахунок продавця здійснюється у гривневому еквіваленті за комерційним курсом Банку, що діяв на момент перерахування. При цьому виконуються такі дії: Позичальник отримує кредит в сумі, зазначеній у пункті 1.1 цього Договору, в готівковій формі шляхом зняття грошових коштів з поточного рахунку через касу Банку; Позичальник одночасно з отриманням суми кредиту в готівковій формі здійснює обмінну операцію іноземної валюти на гривню в Банку за комерційним курсом Банку, що діяв на момент здійснення цієї операції; кредитні кошти у гривневому еквіваленті зараховуються на поточний рахунок Позичальника та в безготівковій формі перераховуються на рахунок продавця. Нарахування процентів за користування кредитом згідно з підпунктом 1.4.1 цього Договору здійснюється з дня списання коштів з рахунку Позичальника, зазначеного у підпункті 3.1.1 цього Договору, до моменту погашення заборгованості за кредитом, щомісяця, за період з "26" числа попереднього місяця по "25" число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту - не включається.
Згідно з платіжним дорученням від 27 серпня 2008 року № 1 та меморіальним ордером від 27 серпня 2008 року № 1 банк виконав зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 12 817,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті на час здійснення операції з перерахування кредитних коштів становило 62 100 грн.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
ОСОБА_1 не виконувала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість, яка на 14 червня 2016 року становила 14 236,87 доларів США, з яких: 7 601,25 доларів США - заборгованість за кредитом; 125,42 доларів США - нараховані проценти; 2 121,79 доларів США - прострочені проценти; 4 388,37 доларів США - пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом та процентної винагороди.